Київ. 3 березня. УНІАН. Народний депутат України Павло УНГУРЯН закликає Президента та уряд України не допустити, щоб Румунія використала Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенцію Еспоо) для повного припинення роботи українського глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море.
Про це йдеться в переданому УНІАН коментарі депутата.
Зокрема, П.УНГУРЯН попереджує про можливі незворотні для України наслідки у разі, якщо сторони Конвенції Еспоо будуть недостатньо інформовані про виконання Україною вимог та норм Конвенції з боку українського уряду.
П.УНГУРЯН повідомив, що в червні 2011 року пройде 5-та Зустріч Сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті. Одним з можливих результатів зустрічі може бути винесення попередження уряду України про недотримання норм Конвенції в частині реалізації проекту «Створення глибоководного суднового ходу (ГСХ) р. Дунай-Чорне море» на українській ділянці (через гирло Бистре).
Як заявив П.УНГУРЯН, в разі винесення Україні такого попередження, Румунія може використати це рішення Зустрічі Сторін Конвенції для створення міжнародного юридичного прецеденту, заблокувати будь-яку господарську діяльність України у дельті Дунаю і практично позбавити Україну торгового виходу до моря.
У зв’язку з цим П.УНГУРЯН звернувся до Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і відповідних державних органів з пропозицією підготувати єдину, потужну, виважену позицію України, яка б однозначно засвідчувала факт виконання Україною усіх взятих на себе міжнародних зобов`язань в рамках Конвенції Еспоо, та заблокувати таким чином рішення про винесення попередження Українському уряду.
Для вирішення питання підготовки України до 5-ї Наради Сторін Конвенції Еспоо П.УНГУРЯН запропонував створити міжвідомчу комісію.
Довідка УНІАН. Відкриття першої черги ГСХ Дунай-Чорне море відбулося в серпні 2004 року. Проте паводок у 2005 році і припинення робіт за проектом, відсутність фінансування призвели до замулювання каналу, прохід суден зупинили.
Судноплавство по ГСХ було відновлене у квітні 2007 р. На українській частці дельти Дунаю було проведено ремонтно-експлуатаційні роботи на морському підхідному каналі ГСХ Дунай-Чорне море в обсязі 405 тис. м. куб.
З початку листопада 2006 року разом з виконанням ремонтно-експлуатаційних робіт були проведені екологічний, гідрологічний, іхтіологічний та інші види моніторингу. Крім того, була виконана комплексна експертиза проекту (в т.ч. екологічна), а також проведені необхідні узгодження державними установами і відомствами.
Заступник міністра транспорту і зв’язку України Валентин КАСАПЧУК у квітні 2007 року заявив, що відновлення судноплавства каналом Дунай-Чорне море не завдасть значної шкоди екологічній ситуації в регіоні.
Водночас, Румунія постійно заявляє про те, що днопоглиблювальні роботи на каналі “Дунай - Чорне море” можуть завдати серйозної шкоди екології в регіоні.
Україна та Румунія, які також сперечаються за розмежування чорноморського шельфу й виключних економічних зон, звернулися до Комісії ООН як до третейського судді.
У спеціальній доповіді Економічної комісії ООН для Європи, оприлюдненій у Женеві у липні 2006 року, йдеться про шкоду для птахів та риб унікального регіону дельти Дунаю від реалізації проекту каналу Бистре.
Директор екологічного департаменту Економічної комісії ООН для Європи Кай БАРЛУНД зазначив, що подача Україною апеляції неможлива. “Рішення комісії, що вела дослідження, є остаточним. Воно базується на наукових висновках», - сказав він. Водночас він зазначив, що це рішення є дорадчим, оскільки репрезентує лише думку науковців.
Український судновий хід Дунай-Чорне море має істотні конкурентні переваги порівняно з румунським судноплавним каналом. Вони полягають в створенні умов для двостороннього руху і цілодобовому режимі роботи впродовж всього року.
