
За десять місяців у 2023-24 роках вершина вулкану Тафтан, що знаходиться на південному сході Ірану, піднялася на 9 сантиметрів. Це може бути знаком того, що під землею наростає тиск і за вулканом треба пильно спостерігати, пише ресурс Eco News.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Geophysical Research Letters, підняття вершини відбувалося з липня 2023 року до травня 2024 року. Особливо вчених вразив той факт, що зниження вершини не відбулося. Вважається, що це може бути свідченням утримання надлишкового тиску навіть після того, як поверхня стратовулкана перестала підніматися.
З огляду на те, що Тафтан розташований у регіоні з обмеженим наземним моніторингом, тому скористалися інтерферометричним радаром із синтезованою апертурою (InSAR) на базі європейських супутників Sentinel-1. Також було застосовано так зване "фільтрування синфазного режиму", щоб усунути атмосферні артефакти, які можуть заважати радіолокаційним вимірюванням.
Моделювання деформації стратовулкану вказує на те, що джерело тиску знаходиться на відносно невеликій глибині – близько 460–630 метрів. Цього недостатньо, аби говорити про наявність гідротермальної системи – мережі гарячої води та вулканічних газів, яка може розширюватися під час руху рідин та їх уловлювання.
Найкраще пояснити підняття вершини вулкана магматичне сховище, розташоване на глибині кількох кілометрів, значно нижче за джерело тиску. Автори дослідження стверджують, що це підняття скоріше пов’язане з тиском газу та рідини над глибшою магмою, а не з новою лавою, що виривається на поверхню.
Зовнішні чинники, такі як опади чи землетруси, не відповідали закономірностям, які фіксували вчені.
Тафтан підноситься на висоту близько 3 940 метрів, і на його вершині є отвори, через які виходить пар і гази, багаті сіркою.
Остання велика фаза виверження Тафтана відбувалася приблизно 700 тисяч років тому, хоча геологічні оцінки й різняться.
Дослідники не кажуть, що виверження неминуче відбудеться, але наголошують на іншій проблемі. Йдеться про фреатичні вибухи, які відбуваються в гідротермальних системах. Це стається, коли гарячі рідини миттєво перетворюються на пару поблизу поверхні.
"Ці вибухи можуть бути раптовими, і їх, як відомо, важко передбачити без щільної мережі датчиків. Додайте до цього вулканічні гази, що розносяться вітром, і ви отримаєте більш звичну небезпеку, оскільки короткочасне вдихання діоксиду сірки може ускладнити дихання, а в високих концентраціях оксиди сірки можуть зашкодити рослинам, пошкоджуючи листя та сповільнюючи їх ріст", – пояснюється в матеріалі.
Науковці радять постійно вимірювати показники вмісту діоксиду сірки, діоксиду вуглецю та водяної пари у фумаролах, а також створити базову мережу сейсмометрів і GPS-станцій для відстеження підземних поштовхів та повільних змін у рельєфі Тафтана.
Виверження вулканів та нові відкриття
В Індонезії прокинувся вулкан Дукoно на острові Хальмахера. У пʼятницю, 8 травня, він викинув стовп попелу на висоту до 10 км над кратером. Там розгорнули рятувальну операцію, оскільки на острові могли бути заблоковані щонайменше 20 туристів.
Тим часом японські вчені виявили прихований вулкан на дні Тихого океану віком 3 мільйони років.