Брюссель. 20 лютого. УНІАН. Санкції ЄС проти третіх країн далеко не завжди досягають очікуваного результату і не є настільки жорсткими, наскільки видаються.
Про це пише сьогодні впливове європейське Інтернет-видання EUobserver.
Видання зазначає, що санкції у вигляді заборони на в’їзд до ЄС виконуються досить жорстко, і не поширюються лише на випадок участі офіційних осіб в міжнародних форумах та на випадок лікування. Разом з тим, застосування санкцій у вигляді заморожування активів є набагато м’якшим.
Так, кораблі іранської транспортної компанії IRISL, 149 разів відвідували порти Бельгії та Нідерландів після запровадження санкцій проти цієї компанії в 2010 році. Ще одним прикладом видання наводить дозвіл Кіпру на здійснення заправки російського судна, яке перевозило озброєння до Сирії. Крім того, з посиланням на нью-йоркську неурядову громадську організацію Avaaz EUobserver зазначає, що дві грецькі компанії закупили нафту в Сирії минулого року після запровадження санкцій ЄС, а сирійський олігарх Рамі МАХЛУВ, внесений до переліку осіб, що перебувають під санкціями ЄС, має відношення до ресторанів та компаній з нерухомості в Австрії та Німеччині.
Видання відзначає, що кожна країна-член ЄС виконує санкції ЄС у свій спосіб.
Так, наприклад, Великобританія направляє в банки інформаційне повідомлення щодо блокування рахунків осіб та компаній, що підпали під дію санкцій ЄС. За порушення цього рішення банкам загрожує кримінальне розслідування. Разом з тим, зазначає EUobserver, в країні не проводиться розслідувань щодо того, що в банку і кому саме належить, а законодавство дає можливість приховати реального власника згідно з положеннями законодавства щодо того, що власником може вважатися той, хто має на руках необхідні документи.
Видання також наводить приклади виконання рішень щодо санкцій ЄС в Австрії та Кіпрі і робить висновок про відсутність прозорості в цьому питанні, як на національному, так і на загальноєвропейському рівні, оскільки країни-члени ЄС не інформують європейські інституції, які саме активи були заморожені.
Одна з причин слабкості європейських економічних санкцій, на думку видання, полягає у слабкості спеціальних служб країн-членів ЄС, які, у підсумку, звертають більше уваги на “стратегічно важливі режимі”, такі як іранський чи сирійський, ніж на такі країни, як Білорусь чи Кот-д’Івуар.
Ще однією причиною, на думку EUobserver, є прагматизм.
“Ми маємо бути дуже обережними у впровадженні заходів, які можуть гальмувати санкції... Кіпр ніколи не був дуже захоплений санкціями у будь-якому випадку. Країни, яким є що заховати, ніколи не були захопленими”, - цитує видання високо посадового європейського дипломата.
Разом з тим, головною причиною цього, на думку видання, є відсутність амбіцій реально вразити представників того чи іншого режиму.
“Йдеться, скоріше про здатність людей оперувати своїми майбутніми активами та (політичний – УНІАН) месидж, який це надсилає, а також роздратування, яке це викликає. Незалежно від того, чи знайдемо ми чи ні активи, що перебувають в банках, якщо ви сирійський бізнесмен – ви більше не покладете гроші, скажімо, у французький банк”, - заявив виданню європейський дипломат.
