У проекті закону № 2429 зазначено, що вивезення компонентів крові будь-яким суб'єктом незалежно від форми власності дозволяється лише як гуманітарна допомога за рішенням Камбіну.
Про це у своєму блозі пише відомий журналіст і блогер Сергій Іванов.
За його словами, головна теза, яка викликає суперечки щодо зазначеного законопроекту, це надання можливості суб’єктам підприємницької діяльності брати плазму для фракціонування, вироблення та реалізації препаратів крові на території України.
Сергій Іванов наголосив, що противники законопроекту мають побоювання, що буде створено монополію на ринку крові шляхом обмеження конкуренції та недопуску нерезидентів.
Натомість ініціатори законопроекту у відповідь звинувачують опонентів у маніпуляціях та стверджують, що законопроект відкриває можливості для роботи на території України всім галузевим компаніям світу та стимулює розвиток промисловості.
Також прихильники закону підкреслюють, що документом обмежується вивезення плазми за територію України.
«Дефіцит плазми в світі постійно зростає, і дозвіл на її вивіз може стати більш болючим, ніж навіть вивіз лісу-кругляку. Проект обмежує підстави для вивезення компонентів крові будь-яким суб'єктом незалежно від форми власності. Вивезення дозволяється лише як гуманітарна допомога за рішенням КМУ. Тобто взагалі виключається можливість продажу компонентів крові за кордон», - зазначає журналіст.
На думку блогера, даний законопроект не обмежує конкуренцію і не монополізує галузь, а навпаки – створює умови для будь-якого суб’єкта господарювання, зареєстрованого належним чином, займатися діяльністю із заготівлі плазми для її переробки у препарати. Також блогер наводить світовий досвід, який підтверджує, що законопроект не применшує значення державних закладів крові у порівнянні з комерційними.
«Приклади країн ЄС (Німеччина, Австрія) та США свідчать, що паралельне існування комерційного та некомерційного збору компонентів призводить до збільшення активності донорського руху, знищення “чорного ринку донорів”, покращення епідеміологічної ситуації за рахунок регулярного безкоштовного обстеження потенційних донорів», - пише блогер.
За словами Сергія Іванова, можна навести приклад заводу «Біофарма» в Сумах, який самостійно, без допомоги держави, утримує центр крові, вклавши $3,5 млн в його розвиток.
«В результаті показник донацій в Сумах - 198 на 1000 осіб місцевого населення при середньому показнику по державних центрах країни ~11 донацій. Тому з бюджету Сумщини витрачають близько 7 млн грн на закупівлю якісних компонентів, що відповідають всім європейським вимогам. Натомість, співвідносні за розмірами регіони витрачають близько 40 млн грн на утримання будівель комунальної станції, які надають менш якісні компоненти», - резюмував блогер.
Як відомо, до порядку денного Верховної Ради внесено законопроект № 2429 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров'я». Він вносить зміни до законодавства, що регулює процес заготовляння і переробки плазми.
