Колізей - найвідоміша, але далеко не єдина споруда давньоримської доби, що дійшла до нашого часу. Насправді досить багато чого збереглося у впізнаваному стані, попри буремні віки, що минули. Нове дослідження італійських вчених, опубліковане в журналі Geoheritage, на прикладі храму Венери поблизу Неаполя розкриває секрети римської інженерії.
Храм Венери, зведений у римську епоху на території нині частково затопленого міста Байї, є одним із найяскравіших прикладів античної архітектури. Розташований у вулканічно активній зоні поблизу Неаполя, він пережив виверження Везувію 79 року н.е. та постійні геологічні зрушення і землетруси.
Вчені з Університету Неаполя та інших установ проаналізували зразки матеріалів, з яких було побудовано храм. Результати показали, що більшість матеріалів походять з місцевих джерел – неаполітанського жовтого туфу і вулканічних порід з околиць Везувію.
"Коли ці вулканічні компоненти змішували з вапном, вони викликали хімічну реакцію, що поступово утворювала нові мінерали всередині розчину. Цей процес зробив конструкцію надзвичайно міцною та стійкою до води, вологості та рухів ґрунту. Храм зберігся, тому що його геоматеріали поводяться майже як природна скеля. Замість того, щоб слабшати, матеріали продовжують "зчіплюватися" та консолідуватися з віком", - розповіла газеті Daily Mail співавторка дослідження, доктор Кончетта Рісполі.
Інші новини археології
Як писав УНІАН, у японському озері Біва археологи знайшли майже неушкоджену керамічну посудину віком понад 10 тисяч років, що робить її одним із найдавніших відомих зразків кераміки у світі. Артефакт пов’язують із ранніми суспільствами періоду Дземон, а його виняткове збереження пояснюють унікальними умовами підводного середовища та стабільною геологією озера.
Знахідка була зроблена в районі підводних руїн Цудзураодзакі, який досліджують ще з 1920-х років, і стала можливою завдяки сучасним технологіям дослідження глибин.
