У рамках медичної реформи змінюється підхід до лікування туберкульозу зі стаціонарного на амбулаторний.
Як передає кореспондент УНІАН, про це під час онлайн-прес-конференції щодо Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом сказав в.о. генерального директора Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я Ігор Кузін.
Читайте такожВ Україні зафіксовано вже 97 випадків коронавірусу
Він зазначив, що більшість українців вважають, що на туберкульоз хворіють безпритульні або особи з нарко- чи алкозалежністю. «Натомість, щороку в Україні реєструють десятки тисяч нових випадків захворювання, і лише 8 чи 10% з них - у соціально-незахищених громадян», - зауважив він.
Кузін зазначив, що за останній рік зменшилася не лише кількість хворих на туберкульоз в Україні, але й кількість пацієнтів з лікарсько-стійкими формами туберкульозу на 3,5%. «У 2019 році було зареєстровано біля 6 тисяч випадків, у 2018 році - 6 тисяч 336», - сказав він.
Так, наголосив Кузін, статистика показує позитивну динаміку з 2014 року, натомість Україна досі входить в топ-20 країн з найвищим тягарем лікарсько-стійкого туберкульозу.
«Чому? Тому що в Україні й досі класичне лікування туберкульозу: щонайменше півроку у стаціонарі протитуберкульозного диспансеру», - пояснив він і додав, що від цього методу увесь прогресивний світ давно відмовився, адже цей підхід «не лише робить з пацієнтів, фактично, в'язнів, але є неефективним».
«Хворі мають більший ризик отримати лікарсько-стійку форму туберкульозу, яка не піддається лікуванню традиційними схемами», - пояснив Кузін.
Так, додав він, Україна прагне змінити це з 1 квітня: в рамках медичної реформи змінюється підхід до лікування туберкульозу - зі стаціонарного на амбулаторний.
«Необхідність госпіталізації виникає лише при появі певних конкретних клінічних причин та для пацієнтів з бактеріовиділенням за неможливості забезпечити ефективне та безпечне лікування в амбулаторних умовах на перші 2-3 тижні з моменту початку лікування. Так відбувається в усіх розвинених країнах, коли пацієнти з туберкульозом лікуються в стаціонарі два тижні, а далі продовжують лікування в амбулаторному режимі. Після початку ефективного режиму хіміотерапії, за кілька днів пацієнти не становлять загрози для інших людей та перестають бути заразними для оточуючих», - пояснив Кузін.
За його словами, немає фактичних даних, які б доводили ефективність тривалої госпіталізації. У той же час, є дослідження, які вказують, що госпіталізація може бути фактором ризику для розвитку мультирезистентного туберкульозу.
«Це означає, що кожен хворий на туберкульоз лікуватиметься вдома: житиме з сім’єю та відвідуватиме роботу. Так само, як і здорова людина... Необхідність в госпіталізації все одно є, але лише на час, коли пацієнт має контагіозні мікобактерії, тобто, форму туберкульозу, яка є заразною. Здебільшого, пацієнтам достатньо два тижні у стаціонарі, щоб їхні мікобактерії перестали бути загрозою для оточуючих. А отже, подальше лікування може бути амбулаторним», - констатував Кузін.
