Бронхіт - захворювання дихальної системи, що зачіпає бронхи. Бронхіт як у дорослих, так і у дітей, вимагає лікування, оскільки може перерости в хронічну форму.
За своєю формою бронхіт може бути гострим або хронічним.
Читайте такожЦукровий діабет: симптоми, діагностика та методи лікування
Гострий бронхіт
Це запалення нижнього відділу дихальних шляхів, до якого відносяться трахея, бронхи та бронхіоли. Гострий бронхіт є одним з лідерів за причиною зверненнями за медичною допомогою до сімейного лікаря.
Симптоми гострого бронхіту
Основною ознакою захворювання є надсадний, спочатку сухий, потім вологий з виділенням харкотиння кашель, що супроводжується больовими відчуттями в грудях.
При запаленні в клітинах, розташованих в бронхах, відбувається посилення секреції в'язкого слизу, який закорковує дихальні шляхи, що призводить до утруднення дихання і викликає інші симптоми хвороби. До них відносяться кашель з виділенням мокроти, і спільні характерні ознаки простудних захворювань у вигляді нездужання, слабкості, головного болю, ломоти в тілі, нежиті або болі в горлі, а також підвищеної температури.
Гострий бронхіт: лікування
В лікуванні гострого бронхіту на тлі ГРВІ застосовують противірусну терапію, метою якої є полегшення симптомів хвороби. У разі сухого кашлю можна застосовувати ліки, що пригнічують кашльовий рефлекс. Для збільшення обсягу виділяється мокротиння допоможуть відхаркувальні засоби. Одночасне застосування протикашльових і відхаркувальних препаратів не рекомендується, бо вони взаємовиключають один одного. Лікування гострого бронхіту антибіотиками доцільно тільки в тому випадку, якщо його збудниками є бактерії.
Для розрідження мокротиння необхідно рясне пиття. Додатково можна використовувати інгаляції, наприклад, з сольовим розчином.
Хронічний (обструктивний) бронхіт
Згідно з рекомендацією ВООЗ, бронхіт може вважатися хронічним, якщо хворий відкашлює мокротиння протягом більшості днів не менше трьох місяців підряд протягом понад двох років поспіль. Хронічний бронхіт підрозділяється на первинний і вторинний.
Первинний ХБ є самостійним захворюванням, не пов'язаних з якимись іншими бронхолегеневими процесами або ураженням інших органів і систем.
Вторинний ХБ розвивається на фоні інших захворювань, як легеневих (туберкульоз, бронхоектатична хвороба, ХП і т. д.), так і позалегеневих (уремія, застійна серцева недостатність тощо).
За рахунок того, що на етапі амбулаторної ланки (і через невчасне звернення) досить складно коректно відслідковувати симптоматику патології, гострий бронхіт нерідко переходить у хронічний. Тоді з ним боротися значно складніше.
Симптоми хронічного бронхіту
Основними суб'єктивними проявами хронічного бронхіту є кашель з відділенням мокротиння, загальна слабкість, пітливість (при загостренні захворювання і гнійному характері бронхіту). Активність кашлю найбільш виражена в ранкові години і невелика вночі. Приступи кашлю при хронічному бронхіті можуть провокуватися холодним морозним повітрям; поверненням в холодну погоду з вулиці в тепле приміщення; тютюновим димом; вихлопними газами; наявністю у повітрі різних подразнюючих речовин та іншими факторами.
Читайте такожЛляна олія: чим корисна та як її вживати
В періоді загострення хронічного бронхіту чутливість кашльових рецепторів значно підвищується, що призводить до різкого посилення кашлю, він стає надсадним, болісним, іноді гавкаючим. Протягом дня бронхіальна прохідність поліпшується і кашель стає менш вираженим і турбує рідше. У пізній стадії захворювання кашльовий рефлекс може згасати, кашель мало турбує хворих і дренування бронхів різко порушується. Відділення мокротиння - найважливіший симптом хронічного бронхіту. Мокрота може бути слизова, гнійна, слизисто-гнійна, іноді з прожилками крові. У ранніх стадіях захворювання мокротиння, як правило, слизова, світла. По мірі прогресування хронічного бронхіту мокротиння набуває слизово-гнійний або гнійний характер, особливо це помітно в періоді загострення захворювання. Гнійна мокрота більш в'язка і відділяється насилу. При загостренні хронічного бронхіту кількість мокротиння збільшується, проте в сиру погоду і після вживання алкоголю може зменшуватися. При вираженому гнійному бронхіті можливий розвиток міокардіодистрофії.
Хронічний бронхіт: лікування
Лікування ХБ складається з комплексу різних заходів в періоді загострення та ремісії хвороби. Виділяється два основних напрямки в лікуванні ХБ в період загострення: етіотропне та патогенетичне.
Етіотропне лікування, спрямоване на ліквідацію запального процесу в бронхах і включає терапію антибіотиками, сульфаніламідними препаратами, антисептиками, фітонцидами та ін.
Патогенетичне лікування, спрямоване на поліпшення легеневої вентиляції, відновлення бронхіальної прохідності, боротьбу з легеневою гіпертензією і правошлуночковою недостатністю.
Основне в терапії хронічного бронхіту — відновлення прохідності бронхів, що досягається шляхом поліпшення дренажу і ліквідації бронхоспазму.
Для поліпшення бронхіального дренажу призначають відхаркувальні (гаряче лужне пиття, відвари трав, мукалтин та ін), муколітичні препарати; з успіхом використовується лікувальна бронхоскопія.
В якості додаткової терапії призначають: лікарські засоби, що пригнічують кашльовий рефлекс, вітаміни А і С та групи В, екстракт алое, прополіс.
Пам'ятаєте! Самолікування може бути небезпечним. Перед початком будь-якого лікування необхідно проконсультуватися з лікарем.
