Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”.
Як передає кореспондент УНІАН, за даний законопроект проголосував 341 із 426 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Законопроектом передбачено, що з метою своєчасного виявлення хворих на туберкульоз та осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, та запобігання поширенню цього захворювання здійснюються відповідні профілактичні медичні огляди осіб, які поступають на роботи або виконують роботи, при здійсненні яких має місце високий ризик можливості передачі захворювання на туберкульоз іншим особам.
Крім того, такі огляди здійснюються щодо студентів (слухачів) вищих навчальних закладів, що здобувають освіту для виконання робіт, при здійсненні яких має місце високий ризик можливості передачі захворювання на туберкульоз іншим особам; дітей віком до 18 років; взятих під варту осіб, які надійшли до установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, а також осіб, затриманих Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України, які тримаються у підпорядкованих цим службам ізоляторах тимчасового тримання і пунктах (місцях) тимчасового тримання затриманих осіб; осіб, які тримаються в установах Державної кримінально-виконавчої служби.
Результати медичного огляду мають бути занесені медичним працівником, що здійснював огляд, до особистої медичної книжки працівника, який був підданий такому огляду.
Передбачено, що направлення осіб, які поступають на роботи або виконують роботи, при здійсненні яких має місце можливість передачі захворювання на туберкульоз іншим особам, для проходження відповідних профілактичних оглядів, та покриття витрат закладів охорони здоров’я, пов’язаних із здійсненням таких оглядів, є обов’язком роботодавців.
У разі виявлення підозри на туберкульоз чи захворювання на туберкульоз лікар чи інший медичний працівник, який виявив підозру чи захворювання, зобов’язаний повідомити про це особі, щодо якої існує підозра на наявність у неї туберкульозу чи в якої виявлено зазначене захворювання, та зробити відповідний запис у медичній документації такої особи.
Законопроектом передбачено, що особи, у яких виявлено активну форму захворювання на туберкульоз, у період виділення з їхнього організму мікобактерій туберкульозу не можуть бути зайняті на роботах, при виконанні яких має місце можливість передачі цього захворювання іншим особам, до припинення виділення з організму збудника туберкульозу, підтвердженого за допомогою обстежень, передбачених затвердженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я стандартом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз.
Хворі на заразні форми туберкульозу на період бактеріовиділення підлягають ізоляції шляхом госпіталізації до стаціонарних відділень протитуберкульозних медичних закладів. Обов’язковою умовою початку і проведення протитуберкульозного лікування є необхідність отриманої у порядку, встановленому законом, інформованої згоди пацієнта.
Лікування хворих на заразну форму туберкульозу з ізоляцією у стаціонарному відділенні протитуберкульозного медичного закладу має продовжуватися до припинення виділення з їхнього організму збудника туберкульозу, підтвердженого у порядку та за допомогою методів, визначених у стандарті надання медичної допомоги хворим на туберкульоз.
У разі відмови особи, хворої на заразну форму туберкульозу, від запропонованої їй ізоляції шляхом госпіталізації до стаціонарного протитуберкульозного медичного закладу, відмови такої особи від запропонованого їй протитуберкульозного лікування чи недотримання нею призначеного режиму протитуберкульозного лікування, голова лікарської комісії протитуберкульозного медичного закладу, в якому перебуває на обліку такий хворий, протягом 24 годин після встановлення одного із зазначених вище фактів зобов’язаний в письмовому вигляді повідомити про це головного державного санітарного лікаря відповідного району (міста).
З метою запобігання поширенню туберкульозу та передачі його іншим особам, зазначений головний державний санітарний лікар протягом 24 годин після отримання направленого на його адресу повідомлення голови лікарської комісії протитуберкульозного медичного закладу зобов’язаний передати до суду за місцем знаходження протитуберкульозного закладу заяву про розгляд відповідної справи та винесення рішення про обов’язкову ізоляцію такої особи до стаціонарного протитуберкульозного медичного закладу.
Обов`язкова ізоляція особи в умовах стаціонарного протитуберкульозного медичного закладу здійснюється на строк від одного до трьох місяців.
