этот материал доступен на русском

Супрун зруйнувала міфи про чоловічу проблему - втрату або погіршення ерекції

09:44, 12 вересня 2019
Стосунки
3003 0
Пост Супрун сопроводила мемом / facebook.com/ulanasuprun

Еректильна дисфункція — це часткова чи повна втрата здатності до ерекції і її достатньо тривалого утримання. Вона може супроводжуватися зменшенням лібідо чи передчасною або затриманою еякуляцією. При чому це стається не один раз після важкого дня. Тривають такі погіршення принаймні три місяці.

Не варто ставити на собі хрест і гадати, що без сексу можна прожити, чи бігти шукати нові стосунки в сподіванні на сильніше збудження. Адже еректильна дисфункція стосується і фізичного здоров’я, і психічного, пише на своїй сторінці у Facebook колишня в.о. глави МОЗ Уляна Супрун.

Повна еректильна дисфункція буває досить рідко — внаслідок радикального видалення простати. У більшості випадків йдеться про часткову дисфункцію. Сексуальне збудження залежить від роботи мозку, гормонів, від того, що людина бачить, чує, відчуває та нюхає, від роботи серця, судин та м’язів.

Щось із цього може порушитися, і в результаті не настане належне розширення судин в печеристих тілах пенісу. Ерекція може погіршуватися із віком, але вік не є причиною, а лікування еректильної дисфункції можливо в будь-якому віці. 

Читайте такожЯк правильно обрати лубрикант для відмінного сексу

Також Супрун навела основний перелік того, що може погіршувати ерекцію та її підтримку: 

▪️ Серцево-судинні хвороби. Щоб судини розширилися, має виділитися оксид азоту NO, так само, як і в разі регуляції тиску в інших судинах. Якщо це не відбувається не зважаючи на стимули, щось в ендотелії судин пішло не так. Власне, еректильна дисфункція — це один із перших передвісників серцево-судинних хвороб.

▪️ Клінічна депресія. Зміни лібідо та здатності збуджуватися супроводжують депресивні розлади і в жінок, і в чоловіків. І що менш інтенсивне сексуальне життя, то гіршою стає ерекція та здатність її утримувати.

▪️ Збільшення простати. Простата збільшується з віком, але подекуди це відчутно впливає на ерекцію та сечовиділення. Рак простати буває досить рідко і він розвивається повільно, але це не привід ігнорувати дискомфорт — потрібно звернутися до уролога. Простатит — запалення простати — також спричиняє еректильну дисфункцію, хоч і тимчасову.

▪️ Зайва вага (індекс маси тіла понад 25) та діабет 2 типу роблять свій внесок і в проблеми з ерекцією, і в серцево-судинні хвороби. Діабет 2 типу втричі підвищує ризик проблем із ерекцією. До них додаються атеросклероз — відкладання в стінках судин ліпопротеїнів (переносників жирів), клітин імунної системи та підтримка там запалення, та гіпертензія — постійний високий тиск.

▪️ Критичним є вісцеральне ожиріння — тобто відкладання жиру не під шкірою, а між внутрішніми органами. Фермент ароматаза в цьому жиру підступно перетворює тестостерон на естроген, а також суттєво порушує баланс холестролу в крові, та служить джерелом постійного запалення. Все це погіршує стан серця, судин і пеніса.

▪️ Хвороба Пейроні — викривлення пенісу через поздовжнє ущільнення фіброзної тканини, яке робить ерекцію болісною чи неможливою.

▪️ Множинний склероз — поступове відмирання периферійних нейронів і втрата чутливості. 

▪️ Хронічна хвороба нирок.

▪️ Гормональні порушення (гіпогонадизм, порушення роботи щитоподібної залози, або надлишок пролактину через пухлину).

▪️ Травми пеніса, хребта, простати, сечового міхура чи куприка.

▪️ Видалення пухлини сечового міхура.

▪️ Куріння — як чинник, що заважає повноцінному виділенню оксиду азоту, та залучений в розвиток атеросклерозу і хвороб периферійних судин. 

▪️ Зловживання алкоголем — як безпосередньо перед невдалим сексом, так і хронічно. Особливо із еректильною дисфункцією пов’язана алкогольна хвороба печінки, а також неврологічні порушення через алкоголізм.

▪️ Брак фізичної активності. Ця причина є складовою інших: надмірна вага, куріння, серцево-судинні хвороби, хоча може й спрацьовувати як самостійна причина. 

Крім хвороб, еректильну дисфункцію можуть спричиняти також ліки, зокрема:

▪️ Препарати, що приймають при гіпертензії.

▪️ Антиандрогени — ліки, що нейтралізують дію чоловічих статевих гормонів. Вони є частиною терапії раку простати.

▪️ Антидепресанти є досить поширеною причиною еректильної дисфункції в здорових чоловіків середнього віку. Але хороша новина полягає в тому, що депресію зрештою можна вилікувати.

▪️ Транквілізатори і рецептурні седативні засоби.

▪️ Засоби для зменшення апетиту — тобто ті, що приймають в разі ожиріння.

▪️ Препарати, якими лікують виразку (блокатори протонних помп).

Є також психологічні чинники, які накопичуються і погіршують стан після перших же ознак дисфункції:

▪️ Брак сну. Він посилює тривожність і зменшує фізичну активність та спроможність упродовж дня, та й не лишає часу для сексуального життя.

▪️ Страх, що не буде ерекції, тривожність. 

▪️ Почуття провини через свою потенцію чи щось інше (подружні зради, наприклад).

▪️ Низька самооцінка, життєва криза, завищені очікування щодо себе чи партнерки.

▪️ Стрес через сексуальність чи життя загалом. 

▪️ Відсутність практики. Тривала відсутність сексуального життя і мастурбації призводить до погіршення потенції. Відсутність сексу може бути через самотність, погані стосунки, або, наприклад, хворобу чи менопаузу партнерки. 

Читайте такожУ мережі спробували визначити ідеальну тривалість сексу

Як подолати еректильну дисфункцію:

▪️ Діагностувати еректильну дисфункцію та знайти її причину.

▪️ Парі варто звернутися до сексопатолога та/чи сексолога по консультацію.

▪️ Варто змінити спосіб життя. Нормалізувати вагу, сон, активність, харчування, покинути курити, а пити лише трохи та інколи. Багатьом допоможе лише це.

▪️ Першою ланкою терапії, щоб допомогло одразу, є інгібітори фосфодіестерази 5 (PDE5) — тобто медикаментозна стимуляція утворення оксиду азоту у вистилці судин. До таких препаратів відносять силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл. Якщо вони призначені коректно, то така терапія діє. 

▪️ Якщо є так звана органічна причина дисфункції: гормональне порушення, клінічна депресія, хвороба простати — то усувати слід її, а не покладатися лише на стимулятори ерекції.

▪️ Друга ланка терапії це вакуумні стимулятори чи ін’єкції, або місцеві препарати.

▪️ У деяких випадках можливе встановлення імплантів — це уже третинна ланка терапії.

▪️ Протоколи застерігають проти використання БАДів для лікування еректильної дисфункції — у них часто є токсичні та заборонені компоненти.

▪️ У разі психогенної еректильної дисфункції ефективною є когнітивно-поведінкова терапія.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter