этот материал доступен на русском

Handelsblatt: Домашнього карантину не достатньо, щоб зупинити коронавірус

18:43, 24 березня 2020
Зарубіжні новини
3410 0
REUTERS

Домашнього карантину недостатньо. Так вважає професор біостатистики з Гарвардського університету Сюн Лін. Висновки її дослідження вказують, що для того, щоб не просто вирівняти криву захворюваності, а й змусити її піти на спад, потрібні ще агресивніші заходи.

Як пише Handelsblatt, Сюн Лін разом з 11 колегами з Китаю і США проаналізувала дані майже 26 тисяч пацієнтів з COVID-19. Статтю з результатами дослідження вчені опублікували на сайті medRvix. Однак, їхня робота ще не пройшла перевірку іншими експертами з тієї ж галузі.

Читайте такожПасажир Diamond Princess для Washington Post: "Я пережила коронавірус, але наслідки лишились"

Разом з тим, дослідники проаналізували заходи, які влада Китаю запроваджувала в місті Ухань під час епідемії, й поділили їх на три фази. Перша з них відбулася до ізоляції, коли мешканці міста могли вільно пересуватися. В цей період так зване базове репродуктивне число або R0 число вірусу становило 3,88. Це означає, що в середньому один хворий заражав саме стільки інших людей. 

Друга фаза почалася 23 січня, коли Ухань відрізали від світу й запровадили в ньому заборону на пересування. Громадян просили лишатися вдома. Ті, в кого спостерігалися слабкі симптоми, лікувалися вдома. Після запровадження таких заходів число R0 впало до 1,25. Таким чином, крива захворюваності вирівнялася. Але значення вище за одиницю все одно означає, що рівень зараження продовжує хоч і повільно, але зростати. 

На думку вчених, вирішальною стала третя фаза, коли 2 лютого влада запровадила так званий "централізований карантин". Після цього число R0 скоротилося до 0,2-0,3. Завдяки цьому минулого тижня в Ухані вперше не зафіксували нових випадків зараження.

Читайте такожБоротьба з коронавірусом COVID-19: Україна та Китай провели телеміст

Видання пояснює, що "централізований карантин" - це стратегія, при якій зараженим швидко ставлять діагноз і відправляють їх в ізоляцію. В разі позитивного результату тесту на коронавірус, людей забирали з дому й залежно від важкості симптомів відправляли або в лікарню, або в спеціальні місця під карантином. Зазвичай це були спортзали чи інші приміщення, де пацієнти перебували під наглядом лікарів.

"Людей з підозрілими симптомами, високою температурою, а також тих, контактував з зараженими, відправляли в спеціальні клініки, де медперсонал в спеціальному захисті перевіряв їх на COVID-19. Доки не з'являться результати, ці люди ночували в спеціальних гуртожитках, щоб уникнути контактів з іншими", - йдеться в статті.

На початку епідемії в Китаї між появою перших симптомів і встановленням діагнозу могло пройти 10 днів. Але через кілька тижнів лікарі змогли скоротити цей період в середньому до двох днів.

Централізований карантин розглядався в Китаї як необхідність з двох причин. Приблизно 75-85% всіх випадків передачі віруса відбувалося в сім'ях. 

"Щоб розірвати ланцюг передачі інфекції, потрібно ізолювати хворих якомога швидше, щоб уникнути подальшого зараження", - сказав Handelsblatt професор Хуачжунського університету науки й технологій Ву Тангчан.

Читайте такожУ Китаї попередили про новий спалах коронавірусу

Другою причиною послужило те, що це полегшувало роботу відділень інтенсивної терапії. Оскільки лікування людей зі слабкими симптомами відбувалося в місцях масового карантину. Вони перебували під наглядом медиків, а не вдома, можна було уникнути, що їхній стан погіршиться. Така ізоляція стосувалася й лікарів. Їх теж безплатно селили в гуртожитках поблизу медичних центрів, щоб вони не контактували особисто зі своїми сім'ями.

Видання пише, що деякі країни теж почали створювати місця масової ізоляції. Приміром, Південна Корея застосувала цей підхід на початку лютого. В Мадриді в станцію масового карантину  збираються переобладнати конференц-центр. Там можна буде розмістити до 5,5 тисяч людей.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter