Група дослідників із Колумбійського університету запропонувала експериментальну методику відновлення людських легень, пошкоджених унаслідок смертельної хвороби: за допомогою живих свиней. Це потенційно може допомогти вирішити нестачу донорських легень.
Про це вчені написали в науковій публікації у виданні Nature Medicine, пише Громадське.
Якщо спрощено, методика дослідників полягає в «поєднанні» систем кровообігу хворої людини й живої свині. За основу вчені взяли вже існуючу техніку відновлення донорського органу — перфузію легень поза організмом (ex vivo lung perfusion, EVLP).
Читайте такожМедики вперше у світі пересадили руку від живого донора
Під час цієї процедури легені поміщують у стерильну камеру й під’єднують до апарату штучної вентиляції, насоса й фільтрів. Температуру органу підтримують на рівні людської, а замість крові легенями прокачують спеціальну суміш. Недолік EVLP — у тому, що так підтримувати життєздатність органу за межами людського тіла можна десь до восьми годин.
Саме за допомогою свиней дослідникам із Колумбійського університету вдалося продовжити цей термін до чотирьох днів — понад те, їхня методика (під назвою «ксеногенне кросциркулювання») змогла відновити орган, на який не діяв класичний EVLP.
Автори дослідження для перевірки методики взяли шість легень, які визнали непридатними для трансплантації. П’ять із них під’єднали до яремної вени свиней у стані анестезії, через канюлю. Тваринам попередньо дали імунодепресанти, аби їхня імунна система не пошкодила легені. Шоста легеня стала контрольною.
Протягом 24 годин дослідники порівнювали стан контрольної легені з «підключеними» до свиней. Стан останніх значно покращився: найбільш пошкоджена з них, яку не змогли відновити через EVLP, дещо відновилася — хоча й не повністю, аби бути готовою до трансплантації.
Учені відзначають успіхи своєї методики, але застерігають: для клінічних досліджень вона поки не готова. Адже свиней потрібно попередньо добирати, аби під час процедури вони не передали легеням свої хвороби — а це може виявитися недешевим.
Однак у разі вдосконалення методики — і поширення її на інші органи — вона може стати справжнім відкриттям у трансплантології, вважають учені.
«Зрештою, ми прогнозуємо, що ксеногенне кросциркулювання може бути застосовано як трансляційна дослідницька платформа для збагачення досліджень у галузі трансплантології, а також як біомедична технологія, яка допоможе вирішити проблеми нестачі органів», — пишуть автори дослідження.
