Харків. 19 грудня. УНІАН. Харківська правозахисна група вважає, що п’ята періодична доповідь України про виконання Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання не в повній мірі відображає зміни в законодавстві і практиці за останні три роки, оскільки була підготовлена ще на початку 2004 року і не була оновлена.

Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН співголова Харківської правозахисної групи Євген ЗАХАРОВ.

За його словами, в доповіді не відзначено проблеми, які існують в Україні в цій сфері.

Відео дня

Є.ЗАХАРОВ зауважив, що всі періодичні доповіді й інші подібні документи готувалися державними органами без участі громадськості, не публікувалися і не обговорювалися. “На нашу думку процес звітування держави перед контрольними інституціями ООН, Ради Європи і інших міжнародних інституцій обов’язково має бути публічним”, - сказав він.

Є.ЗАХАРОВ нагадав, що 8-9 травня цього року Комітет ООН проти катувань розглянув п’яту періодичну доповідь України про виконання Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання.

За словами правозахисника, контрольний механізм ООН передбачає, що всі країни-учасниці Конвенції зобов’язані кожні чотири роки звітувати про заходи, які мають запобігати катуванням - змінювати законодавство, переглядати практику, гуманізувати систему виконання покарань.

Є.ЗАХАРОВ зазначив, що Комітет ООН заохочує подання недержавними правозахисними організаціями коментарів до офіційних доповідей уряду. Він зазначив, що Харківська правозахисна група і раніше надавала свої доповіді щодо виконання Конвенції до третьої і четвертої доповідей уряду в 1997 та 2001 роках.

Адвокат, координатор програм Харківської правозахисної групи Аркадій БУЩЕНКО зазначив, що останніми роками в Україні спостерігалися позитивні зміни і тенденції, однак продовжують викликати стурбованість такі проблеми як безкарність у випадках застосування катувань, конфлікт функцій прокуратури, що ускладнює ефективне розслідування випадків катувань, практика масового застосування насильства в установах виконання покарань.

“Головні вади української правової системи - використання зізнань у судочинстві для обґрунтування обвинувальних вироків. Дуже поширеним явищем є довільне позбавлення волі, відсутність жорсткої системи реєстрації осіб, які позбавлені волі, відсутність головних гарантій від жорстокого поводження, які визнані в міжнародній практиці, а саме вільний доступ до адвоката, лікаря і можливість контактувати із зовнішнім світом, а також повідомлення про права”, - сказав він, додавши, що всі ці гарантії не виконуються зовсім або виконуються дуже неохоче.

За його словами, також було відзначено погані умови утримання в місцях позбавлення волі.

А.БУЩЕНКО вважає, що доповідь Харківської правозахисної групи значно вплинула на висновки Комітету ООН. “Я вважаю, що з багатьох питань уряд України не зміг надати аргументованої відповіді і обґрунтувати виконання своїх зобов’язань щодо положень Конвенції впродовж п’яти років, за які звітував”, - додав він.

Радник міністра внутрішніх справ з прав людини і гендерних питань Олег МАРТИНЕНКО у свою чергу відзначив, що простежується явна конфронтація між державними структурами, в тому числі МВС, та правозахисними організаціями.

Він переконаний, що взаємодія з правозахисними організаціями є єдиним ефективним шляхом подолання проблем стосовно тортур і нелюдського поводження збоку як представників правоохоронних органів, так і будь-якого державного органу.