Великий обсяг доказів у поданому сьогодні меморандумі до Міжнародного суду ООН щодо юридичного обґрунтування злочинів Російської Федерації в окупованому Криму та на Донбасі пов'язаний з намаганням Росії приховати правду.
Про це повідомила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль у Facebook.
Вона пояснила, чи достатньо доказів Україна зібрала у поданому сьогодні меморандумі щодо злочинів РФ у Криму та на Донбасі.
"Це питання, яке досить часто виникає протягом останнього року, тепер має звучати інакше. Меморандум складається з 29 томів і містить понад 17,5 тис. сторінок свідчень, документів та інших доказів у справі. Це надзвичайно багато. Зазвичай, меморандуми у справах, які розглядає Суд ООН, є істотно меншими за обсягом. Взагалі у практиці розгляду справ у Суді ООН є правило – подавати мінімально достатню кількість доказів. Ми намагалися не вийти за рамки того, що достатньо. Але все одно обсяг великий. На це є дві причини", - заявила Зеркаль.
"По-перше, рік тому світ побачив, що Росія навіть перед суддями говорить на біле – чорне і просто бреше. Це порушення усіх традицій, бо держави в Суді по різному тлумачать факти і норми, але не брешуть. Всі пам’ятаємо казки про зброю, «знайдену в шахтах», - зауважила дипломат.
"По-друге, Росія докладає всіх зусиль, аби переконати світ, що це не вони, і врешті-решт – ви нічого не доведете. Російська гра у приховування правди, яка навіть отримала термін «plausible deniability», покладає на нас додатковий тягар доведення очевидного – дії Росії спрямовані на тероризування і залякування людей на Донбасі і в Криму. Тому нам і довелося надзвичайно ретельно підійти до рівня доведеності фактів, на яких базується наш позов", - наголосила заступник міністра.
Вона зазначила, що зібрати докази вдалося завдяки активній і ретельній роботі Генеральної прокуратури України, Служби безпеки, Національної поліції, Генерального штабу та інших органів державної влади. Також важливою виявилась і робота неурядових організацій та експертів, які збирають докази порушень міжнародного права в Криму і на Донбасі.
Крім того, вона пояснила, чому позов стосується порушення расової дискримінації в Криму та фінансування РФ тероризму на Донбасі.
"Агресія Росії проти України має наслідком порушення надзвичайно широкого кола міжнародних правових норм. Постачання зброї незаконним збройним формуванням, що класифікується як фінансування тероризму, та дискримінація українців і кримських татар в незаконно окупованому Криму – лише окремі епізоди протиправних діянь РФ", - наголосила вона.
"Україна, відповідно до статті 33 Статуту ООН, намагається врегулювати усі спори, пов’язані з порушенням РФ своїх зобов’язань через широкомасштабну та багатовимірну агресію проти нас. Ми добросовісно намагаємося врегулювати ці правові спори через переговори та іншими визначеними Статутом ООН можливостями", - підкреслила Зеркаль.
"На жаль, Росія не те що недобросовісно, просто зухвало, підійшла до спроб знайти рішення цим спорам. Більше того, Росія вперто вважає, що немає ніяких спорів і не може бути мови про визнання нею якихось порушень. Відтак Україні доводиться шукати інші, передбачені Статутом ООН, можливості врегулювати спори мирно. Наприклад, ми спільно з іншими державами, громадяни яких постраждали внаслідок збиття літака, запропонували Раді Безпеки ООН створити окремий трибунал щодо МН-17. Росія, попри усі втрати для своєї репутації, єдина виступила проти цивілізованого та правового способу відновлення справедливості", - сказала заступник міністра.
Читайте такожБез сенсацій і проривів: чим завершилася зустріч "нормандської четвірки"
"Логічним продовженням зусиль України мирно вирішити спори з РФ є ініціювання справ у міжнародних судових інстанціях у правових спорах, щодо яких існує обов’язкова юрисдикція таких судових органів. Питання порушення прав українців і кримських татар, гарантованих згаданими Конвенціями, належать до компетенції Міжнародного Суду ООН і стали предметом нашого позову проти РФ", - додала Зеркаль.
Як повідомляв УНІАН, Україна до 12 червня мала подати в Міжнародний суд ООН меморандум щодо расової дискримінації в Криму та фінансування РФ тероризму. Зокрема, в ньому мав бути і факт постачання на Донбас російського зенітно-ракетного комплексу «Бук», з якого був збитий малайзійський літак «Боїнг 777» (рейс MH17), в меморандум про фінансування Росією тероризму.
Також анонсувалось, що в документі будуть відображені усі факти репресій проти українських та кримськотатарських активістів в окупованому Криму.
Довідка УНІАН. Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 квітня 2017 року оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів стосовно Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).
Суд вказав, що Росія повинна утриматися від того, щоб продовжувати обмежувати можливість кримським татарам у збереженні своїх інституцій, включаючи Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти – троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою.
Щодо звинувачень РФ у порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.
