Через конфлікт з Угорщиною довкола закону про освіту українські політики ще з осені минулого року не могли зустрічатися одночасно з усіма своїми колегами у НАТО. На саміті НАТО, який відбудеться 11-12 липня в Брюсселі, Будапешту також вдалось заблокувати засідання Комісії Україна-НАТО.
Утім, як йдеться в матеріалі DW.com, сторонам все ж таки вдалося знайти формат, в якому президент України Петро Порошенко зможе поспілкуватись з главами держав і урядів усіх 29 держав-членів НАТО. Одна особливість - разом з Порошенком у зустрічі візьме участь і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг 10 липня назвав ці країни "двома з наших найближчих партнерів".
Читайте такожТрамп заявив про обов'язок країн НАТО заплатити США за оборону
Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко запевнив DW, що такий формат не завадить Україні досягнути на саміті того, що вона хоче. Він навіть бачить певний символізм у засіданні лідерів НАТО з керівниками України та Грузії рівно через 10 років після саміту в Бухаресті. Як відомо, тоді обидві країни розраховували отримати План дій щодо членства в Альянсі, однак деякі з його держав це заблокували. Тоді всі країни НАТО однак погодилися, що колись Україна та Грузія зможуть вступити до нього.
На цьому ж саміті в Брюсселі жодну з двох країн до Альянсу не запросять, однак планується підтвердження бухарестської обіцянки. А підтвердженням того, що двері до НАТО таки відчинені, стане рішення запросити до Альянсу Македонію, що стало можливим завдяки історичній угоді з Грецією щодо назви країни. Самі ж переговори про вступ розпочнуться, якщо назву Республіка Північна Македонія на референдумі підтримає населення країни.
Крім підтвердження прагнень України вступити до НАТО, Пристайко назвав ще дві цілі, які Київ ставить перед собою на цей саміт. Перша з них - підтвердження Альянсом підтримки України, зважаючи на російську агресію. Йдеться і про "невизнання окупації Криму та Сходу", і про заклик звільнити політв'язнів, і про засудження спорудження Керченського мосту, і про відповідальність Москви за реалізацію мінських домовленостей, і про підтримку миротворчої місії на всій непідконтрольній Києву території Донбасу.
Друге завдання - це розвиток практичної взаємодії з НАТО. Як відомо, Альянс підтримує Україну, зокрема, через десять трастових фондів, тренує українських солдатів, надає обладнання. "Я вже зараз отримую підтвердження націй про додаткові внески, які будуть оголошені під час саміту", - повідомив Пристайко.
Зі свого боку, представники України приїдуть на саміт НАТО також не з порожніми руками. Так, нещодавно парламентом України було ухвалено закон про національну безпеку. Для Альянсу важливою є і боротьба з корупцією, тож ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд також може викликати схвалення на саміті.
Як Пристайко, так і джерела DW у НАТО очікують ухвалення окремої заяви щодо України.
