Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на прес-конференції в Базелі за підсумками зустрічі з главами МЗС країн-учасниць ОБСЄ, відповідаючи зокрема, на запитання, чи пов`язана відмова Росії від повного контролю українсько-російського кордону з побоюваннями російської сторони позбутися можливості забезпечувати бойовиків на Донбасі. (На даний момент спостерігачі ОБСЄ перебувають на двох пунктах пропуску «Гукове» і «Донецьк», 400 км кордону не контролюється українськими прикордонниками).
«Послідовність кроків: вибори, гарантії центральної влади, що обрані органи - ДНР і ЛНР мають безпеку, амністію, непереслідування, й лише після цього можна перейти до моніторингу інших частин російсько-українського кордону. Але на даному етапі, якщо є таке прагнення поставити в центр уваги це (обговорення розширення меж моніторингу – УНІАН), а не політичний процес, який був обіцяний і ніколи не починався, то треба розмовляти з тими, хто проголосив ДНР і ЛНР», - сказав Лавров.
Він підкреслив, що Мінські домовленості передбачають послідовність дій, пов`язаних із необхідністю провести вибори на Донбасі.
Читайте такожЛавров пояснив, чому Росія не дотримується Будапештського меморандуму
«Виникла така суперечка через те, як ці вибори називати - місцеві або мало не загальнодержавні, але ми виходили з того, що головне зараз - ці терміни відкласти убік і мати людей, які будуть наділені довірою громадян, які проживають на цих територіях, для того, щоб вирішувати питання з Києвом», - сказав Лавров.
За його словами, ці люди після виборів підтвердили спільну заяву так званих ДНР і ЛНР від 1 вересня про готовність вести переговори про відновлення загального економічного, гуманітарного й політичного простору України.
«Натомість українська влада відмовляється визнати вибори, хоча терміни проведення виборів 2 листопада рівно в тому діапазоні, в якому вони промовлялися в Мінську. Далі, після цих виборів, відповідно до Мінських домовленостей, українська влада повинна була прийняти акт, що гарантує безпеку обраних органів, як би їх не називати, й повинна була прийняти акт про амністію. Його так і не було прийнято, а було прийнято постанову Верховної Ради про недопущення переслідування учасників подій на південному сході, але зараз внесено проект із пропозицією це рішення скасувати», - заявив він.
Як повідомляв УНІАН, Росія в березні 2014 року після введення військ анексувала український Крим і почала дестабілізувати ситуацію на Донбасі. За безпосередньої участі російських спецслужб і підтримки російської армії на Донбасі було створено так звані Донецька й Луганська «народні республіки».
Читайте такожЛавров заявив про безглуздість ведення переговорів з Росією без бойовиків
Росія поставляє терористам озброєння й направляє на Донбас найманців і свої регулярні війська.
У рамках Мінських домовленостей від 5 вересня сепаратисти, зокрема, зобов`язалися проводити вибори лише відповідно до законодавства України.
Проте 2 листопада на окупованих територіях Донецької та Луганської областей підтримувані Росією терористичні угрупування організували вибори глав «республік» і депутатів ”народних рад” «ЛНР» і «ДНР».
Офіційний Київ, Євросоюз і США засудили проведення цих «виборів» і не мають наміру визнавати їх підсумки.
Росія ж вважає, що «вибори» в «ДНР» і «ЛНР» 2 листопада відповідають Мінським домовленостям.
4 листопада Рада національної безпеки і оборони України за рекомендацією президента України ухвалила рішення внести до ВР законопроект про скасування закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який було прийнято в рамках Мінських домовленостей.
