этот материал доступен на русском

Розблокування роботи комісії Україна-НАТО залежить від домовленостей Києва та Будапешта – Столтенберг

15:49, 15 жовтня 2018
Політика
1110 0
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зустрівся з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом / nato.mfa.gov.ua

Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Єнс Столтенберг повідомив міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну, що розблокування засідань Комісії Україна-НАТО залежить від домовленостей України і Угорщини в контексті забезпечення мовних прав угорської меншини на Закарпатті в рамках українського закону про освіту.

Читайте такожКлімкін просить НАТО допомогти зміцнити безпеку складів боєприпасів в Україні

Як йдеться у повідомленні на сайті Місії України при НАТО, 15 жовтня у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі Клімкін зустрівся зі Столтенбергом.

Зокрема, сторони обмінялися думками щодо діяльності робочих механізмів особливого партнерства України з НАТО, зокрема засідань Комісії Україна-НАТО на міністерському рівні.

«За оцінками генсекретаря, ключ до розблокування роботи Комісії лежить в площині домовленостей між Україною та Угорщиною в питанні забезпечення мовних прав угорської меншини. Важливим кроком буде повне виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо імплементації закону України про освіту», - йдеться у повідомленні.

Своєю чергою Клімкін наголосив, що метою Української держави залишається гарантування жителям Закарпаття рівних прав, створення умов для повноцінного розвитку як громадян України, підтримки їхніх мов, традицій та культури.

Як повідомляв УНІАН, Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону про освіту, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою.

Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.

14 лютого 2018 року Кабінет міністрів схвалив законопроект (№ 8046), яким передбачається продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Нині цей проект закону перебуває на розгляді парламентських комітетів.

У березні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вимагав від України внести зміни до закону про освіту та відкласти його реалізацію до 2023 року, інакше Будапешт блокуватиме важливі для України зустрічі на рівні Європейського Союзу та НАТО.

Нове загострення у відносинах між Києвом та Будапештом було спровоковано ситуацією з таємною роздачею українцям угорських паспортів. 4 жовтня консула Угорщини у місті Берегове було оголошено персоною нон грата з вимогою залишити територію України. У відповідь Угорщина заявила про вислання українського консула у Будапешті.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter