Суд задовольнив заяву про призупинення перейменування колишньої УПЦ МП / фото УНІАН

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив заяву Київської митрополії колишньої УПЦ МП про забезпечення позову у справі про скасування наказу Міністерства культури України, згідно з яким Київська митрополія колишньої УПЦ МП має внести зміни до своєї назви.

Про це повідомляє прес-служба суду.

"Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув заяву про забезпечення позову у справі про скасування наказу Міністерства культури України, відповідно до якого Київська митрополія Української православної церкви та низка релігійних організацій повинні внести зміни до своєї офіційної назви та подати відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 року. Судом було задоволено заяву Київської митрополії УПЦ про забезпечення позову з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, на думку суду, реалізація на даний час (до вирішення справи по суті) оспорюваного акту та вчинення на його виконання дій може призвести до невиправданого втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи", - йдеться в повідомленні.

Відео дня

Читайте також"РПЦ вже навіть не зважає на Онуфрія": Епіфаній пояснив, чому "УПЦ МП" повністю залежить від Москви

Суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору, оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті.

Слід зазначити, що судом до участі в справі як третіх осіб було залучено 265 релігійних організацій.

Як повідомляв УНІАН, 20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять в структуру (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої розташовується за межами України в державі, яку законом визнано такою, яка здійснює військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.

Закон підтримали 240 народних депутатів з 289, зареєстрованих в сесійній залі.

Відповідно до закону, колишня УПЦ МП може вибрати будь-який варіант назви, законом встановлено лише одне обмеження: церква, яка підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представленою у військових підрозділах і на лінії фронту у військових частинах.

9 березня Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження у справі за позовом Київської митрополії колишньої УПЦ МП до Міністерства культури про скасування наказу про затвердження релігієзнавчої експертизи зі встановленню переліку релігійних організацій (об'єднань), що підпадають під дію норм закону "Про свободу совісті та релігійні організації".

Також позивач просить визнати протиправними дії міністерства щодо розміщення на його сайті і в газеті "Урядовий кур'єр" переліку релігійних організацій, які мають внести зміни до своїх статутів та подати їх на реєстрацію в установленому порядку.

Колишня УПЦ МП підпадає під норми закону і має змінити назву із зазначенням своєї приналежності до Росії.

31 березня міністр культури Євген Нищук у коментарі УНІАН заявив, що Мінкульт, незважаючи на позов, поданий до нього колишньою УПЦ МП, виконає норму закону про її перейменування і «приблизно через місяць» може змінити в реєстрі назву цієї релігійної організації у разі її відмови зробити це самостійно.