Держсекретар США Майк Помпео минулого місяця кинув виклик репортеру, попросивши вказати на мапі без позначок, де розташована Україна. Пізніше під час візиту в Київ він дуже яскраво описував країну, називаючи її «бастіоном свободи».
За словами Помпео, Україна стоїть «просто на межі між Європою і Росією». Однак, змішуючи свої метафори, він наголосив, що вона «твердо з’єднана із Заходом». Тож яке місце Україна займає на геополітичній мапі? Вона затиснута між Європою і Росією чи остаточно на Заході? Про це на сторінках Washington Post пишуть професор управління й міжнародних справ Політехнічного інституту Вірджинії Джерард Тоел, професор Університету Колорадо Джон О’Лафлін й професор політології й міжнародних відносин Університетського коледжу Лондона Крістін Бекке.
Читайте такожУкраїна продовжуватиме брати участь в операції НАТО в Афганістані - Пристайко
Автори зазначають, що провели опитування в грудні 2019 році, щоб з’ясувати місце України. Після падіння СРСР НАТО і Росія намагалися притягнути країну на свою орбіту. Більш ніж десятиліття тому в альянсі оголосили, що Україна колись отримає членство (і ця обіцянка лишається дійсною). На думку авторів, страх перед включенням української держави в західний оборонний блок пояснює радикальну російську реакцію на повалення уряду Віктора Януковича в березні 2014 року, а також російське рішення анексувати Крим й розв’язати війну на Донбасі.
У відповідь на російську атаку проти територіальної цілісності український уряд Петра Порошенка зробив членство в НАТО і Євросоюзі стратегічними цілями, закріпивши ці наміри у численних законах і Конституції. З допомогою комісії «НАТО-Україна», Київ узгодив свій сектор безпеки й оборони із нормами альянсу. Гроші США допомогли модернізувати український військово-морський флот й отримати нове озброєння. Армія України – постійний партнер НАТО на навчаннях. Нещодавно Київ приєднався до Агенції альянсу з технічного забезпечення й постачання, що дозволяє йому проводити прямі оборонні закупки у західних постачальників.
Більша частина української політичної еліти твердо підтримує вступ до НАТО. Однак, опитування авторів статті виявило, що український народ (без урахування жителів окупованої території Криму й частин Донбасу) неоднозначно ставляться до НАТО й Росії. Відповіді українців залежать від того, де вони живуть. Важливо те, що попри російську окупацію Криму й років війни на Донбасі, більшість українців хочуть, щоб їхня країна була нейтральною без військової прихильності до Росії чи НАТО.
Читайте такожNational Interest: Армія України стала значно грізнішою, ніж Росія очікувала
Автори зауважують, що опитування за участі 2212 людей для них провів КМІС. Замість одного або двох бінарних питань на конкретну тему людям ставили шість. Перший набір запитань цікавився, чи респонденти погоджуються, що їхня країна повинна розвивати хороші відносини з Росією чи НАТО. Другий набір запитував, чи вважають вони, що Україна повинна брати участь у військовій співпраці з Росією чи НАТО. Третій набір запитував респондентів, чи погоджуються вони з розміщенням військ і баз Росії чи НАТО на українській території? Це, на думку авторів, дозволило оцінити ступіть згоди українців з наслідками приєднання їхньої країни до військових альянсів.
Результати опитування показали, що українці хочуть хороших відносин з НАТО і Росією. Приєднання до військового альянсу з будь-ким з них хоче меншість. Але з НАТО об’єднати сили хоче трошки більше українців. Також більшість українців проти, щоб на території їхньої країни були іноземні військові чи бази. В цьому питанні респонденти були більш категоричні щодо російських військ і баз. Це можна зрозуміти, зважаючи на те, як Росія анексувала Крим й активно сформувала військовий конфлікт на Донбасі.
Читайте такожForeign Affairs: Україна не може зберегти територію і суверенітет одночасно
Результати опитування, на думку авторів, чітко вказують на поділ в Україні. 44% дорослих українців підтримують членство в НАТО, але лише чверть згодна дозволити альянсу розміщувати свої сили й бази на українській території. Для порівняння, 26% хочуть військової співпраці з Росією, але лише 4% дозволили б їй розмістити свої бази в Україні.
Багато вчених і дослідників зауважують, що різниця в підходах часто простежується серед громадян української і російської національності. Автори зауважують, що в їхньому дослідженні 9% респондентів називали себе росіянами. Але регіональні відмінності в Україні були більш помітними. Результати показали, що регіональні відмінності у поглядах на військову співпрацю з Росією й НАТО, а також сумніви щодо повного виконання умов такої співпраці простежуються як на заході, так і на сході України. Опитані українці на півдні й сході більш скептично налаштовані до членства в НАТО. В цей час на заході й в центральній частині включно з Києвом втричі більше людей (60% проти 20% у інших регіонах) позитивно ставляться до зв’язків з НАТО. Схожий регіональний розкол простежуються у ставленні до військової співпраці з Росією, а також у питанні, чи можна дозволити НАТО розмістити свої бази в Україні.
Відповіді на інші геополітичні запитання в дослідженні лише посилюють ці висновки. На питання, чи краще буде для України зберегти нейтралітет, не приєднуючись до жодного військового альянсу, 50,4% відповіли схвально. 32,6% сказали, що так не вважають, а 17% не змогли дати відповідь.
Читайте такожКулеба: вступ до НАТО можливий навіть з тимчасово окупованими територіями
Також простежується 10%-й розрив між громадянами, які вважають себе українцями й росіянами. Ідею нейтралітету підтримують 49% і 58% відповідно. Однак, регіональні відмінності були ще більшими. Підтримка нейтралітету на заході України складала 30%, в центрі включно з Києвом – 42%, на сході – 62%, а на півдні – 72%.
Попри те, що Україна втратила території й людей через агресію Росії, українські географічні розбіжності зберігаються. Більшість громадян країни демонструють бажання мати хороші відносини як з Росією, так і з Заходом.
