Осіннє Конституційне загострення

Надія Пришляк
12:38, 16 вересня 2016
2659 0
Думка

Якусь особливу слабкість своєї країни відчуваєш саме тоді, коли їй відкрито диктують умови.

Зараз - черговий етап тиску на Україну, зокрема, на Верховну Раду, з тим, щоб вона ухвалила зміни до Конституції в частині так званої децентралізації, де європейців цікавить пункт про особливий статус Донбасу. Із самого початку це була політично і юридично нерозумна ідея, але, вирішивши, що всіх перехитримо і не доведеться ухвалювати того, що не підтримує значна частина суспільства, українська влада, можливо, сама себе переграла.

Президент України Петро Порошенко, перебуваючи днями з візитом у Дніпропетровській області, розповів, зокрема, про те, що «найближчим часом і Верховна Рада підтримає конституційні зміни по децентралізації».

Такі заяви просто так не робляться. Вірогідно, іще раз поговорити про Конституцію президента України «надихнули» слова міністра закордонних справ Франції Жан-Марк Еро. Мовляв, є необхідність ухвалення закону щодо виборів на Донбасі та надання особливого статусу цьому регіону. Бо ще тиждень тому, під час свого виступу зі щорічним посланням до парламенту про внутрішнє і зовнішнє становище України, Порошенко казав зовсім інше: «Другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося. І не відбудеться, поки для того не визріють відповідні умови».

Аж раптом, за тиждень, сам цього «привида» знову запустив в український парламент.

Кремлю потрібна Україна у вогні. Тому Росія чекає втоми Європи від України

Але які умови визріли за цей час? Що за ці сім-десять днів виконала Росія з передбачених Мінськими угодами умов?

Наприклад, 14 вересня міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр на спільній прес-конференції з міністрами закордонних справ України та Франції заявив: «Ми приїхали сюди з оголошенням, з такою обіцянкою з Москви, що сьогодні опівночі набере чинності режим припинення вогню на тиждень». Натомість, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання УНІАН, чи дійсно представники Росії обіцяли Німеччині встановлення режиму припинення вогню на сході України, заявив, що нічого не обіцяли Німеччині, бо «не є стороною конфлікту».

То ж, чи ще для когось є новиною, що обіцянки росіян нічого не вартують?

Колишній міністр закордонних справ України, а нині заступник голови Комітету ВР у закордонних справах Борис Тарасюк, коментуючи пропозиції європейських дипломатів, сказав, що впливовим європейським країнам, якими є Франція, Німеччина, а також США, краще було б не ламати Верховну Раду, а подумати, як допомогти Україні у протистоянні російській агресії, у тому числі, зброєю. «Назвіть мені будь-яку країну з проблемою сепаратизму, де прийняті зміни до Конституції, які фактично закріплюють сепаратизм і безконтрольність над певною частиною території… Цього не зроблено ні в Грузії, ні в Азербайджані, ні в Молдові. То чому Україна повинна змінювати свою Конституцію у зв’язку з агресією Росії? Це пошук легкого вирішення надзвичайно складної проблеми російської агресії коштом України», - додав він.

Втім, з великою ймовірністю можна чекати, що у Верховній Раді продовжаться волання про те, що потрібно йти на компроміси і ухвалювати зміни до Конституції, бо там немає ніякого особливого статусу, а є лише посилання на закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але, якщо якомусь регіону визначаються інші умови управління, то це вже особливий статус, тобто, відмінний від інших.

Загалом, в кулуарах ведуться дивні розмови, які не виключають такого розвитку подій, і, мовляв, у цьому разі президентська команда напише законопроект, що не дозволить ввести в дію норму про особливий статус Донбасу, якщо не буде виконано умови передбачені Мінськими угодами. Водночас, важко собі уявити закон, який не дасть можливості запрацювати нормам Конституції.

Крім того, слід нагадати, що рік тому, 31 серпня 2015 року, за попереднє схвалення змін до Конституції в частині децентралізації проголосувало 265 народних депутатів. Тоді це заламування рук парламенту призвело до кривавих подій біля Верховної Ради. Зараз, для остаточного ухвалення змін, необхідно, мінімум, 300 голосів. Їх назбирати проблемно, але в Україні можливо все.

Так, зараз у фракції «Народний фронт», яка має 80 депутатських голосів і без якої ухвалити зміни до Конституції не можна, має чітку позицію, що «допоки обстріли тривають, допоки не будуть звільнені всі полонені, допоки російські військові, до останнього солдата, не покинуть Донбас, а місцеві терористи не складуть зброю, навіть починати розмови про особливий статус та вибори на окупованих територіях ми не будемо». Звучить, звісно, гарно. Але, знову ж таки, якщо згадати серпень 2015 року, коли на сході України була така ж ситуація, «за» зміни Основного закону проголосувало 69 депутатів з цієї фракції.

Виникає також питання, чи змінять свої позиції «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія», які минулого року ці зміни не підтримали. Але, зважаючи, що політика – це, часто, торги, може відбутися все, що завгодно і в принципові плани фракцій може «втрутитися» будь-що.

Наразі можна спрогнозувати одне – якщо на порядку денному Верховної Ради стане питання про внесення змін до Конституції, то парламент заштормить не на жарт. А, на фоні підвищення тарифів на опалення, які стануть відчутними з початком опалювального сезону, можна очікувати і збурення в суспільстві.

У той же час, Європу, яка лобіює винесення цього питання на розгляд, цілком можна зрозуміти: попри те, що останні рішення щодо підтримки санкцій проти Росії дають оптимізм, що нас не покинули один на один з агресором, їм хочеться якнайскоріше забути про проблеми України. Можливо, вони щиро вірять, що Росію «попустить» і вона припинить свої агресивні дії. Втім, Росія точно не зацікавлена повернути в Україну мир, бо тоді б не було якихось незрозумілих «ДНР» та «ЛНР». Кремлю потрібна Україна у вогні. Тому Росія чекає втоми Європи від України. І дуже важливо, щоб європейські політики це усвідомлювали, перебуваючи у поки що мирному Києві.

Надія Пришляк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter