Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, на засідання суду прибули співробітники Посольства України в Росії, представник Єврокомісії в РФ і дипломати країн Євросоюзу.
Читайте такожЗаборона Меджлісу: Україна подає позов проти Росії до ЄСПЛ
Біля будівлі суду посилені заходи безпеки – перед будівлею суду стоять два автобуси московського ОМОНу.
Початок засідання було призначено на 11.00 за київським часом, але почалося із запізненням на 30 хвилин.
Представляти інтереси Меджлісу у Верховному суді РФ будуть юристи правозахисного центру «Меморіал».
Як зазначив УНІАН перед початком засідання юридичний директор правозахисного центру «Меморіал», адвокат захисту Кирило Коротєєв, сподіватися на прийняття судом рішення на користь Меджлісу не варто.
«Практика Верховного суду така, що він ще жодного разу не скасовував рішення про визнання організацій екстремістськими, і немає жодних надій, що це станеться цього разу», - сказав Коротєєв.
Він вважає, що судді Верховного суду будуть швидше керуватись бюрократичною звітністю щодо боротьби з екстремізмом, ніж забезпеченням і захистом прав кримських татар.
Крім того, правозахисник переконаний, що після сьогоднішнього рішення Верховного суду РФ в окупованому Криму розпочнеться нова хвиля репресій проти кримських татар.
«Це означає, що будь-який член Меджлісу може бути підданий кримінальному переслідуванню. Членство в екстремістської організації саме по собі - це злочин згідно з російським правом, навіть якщо ви більше нічого не робите», - сказав він.
Читайте такожЧубаров назвав приховану мету поїздки Путіна до окупованого Криму
«Я підозрюю, що органи безпеки в Криму будуть також розглядати членами екстремістських організацій не тільки членів Меджлісу кримськотатарського народу - 33 особи, а й ще всіх місцевих меджлісів, хоча формально зв'язку немає. Після рішення Верховного суду слідчим, прокурорам буде дуже легко здавати звітність по боротьбі з екстремізмом. Факт перебування в організації - це злочин, відповідно, не потрібно дуже сильно намагатися доводити суду», - підкреслив Коротєєв.
На його думку, російським слідчим буде набагато легше «розкривати» справи по екстремізму, проводячи моніторинг соціальних мереж, ніж шукати справжніх злочинців.
Коротєєв також повідомив, що після завершення усіх формальних процедур у РФ справу буде направлено до Європейського суду з прав людини.
Як повідомляв УНІАН, 26 квітня ц.р. підконтрольний РФ так званий «Верховний суд Криму» визнав об'єднання «Меджліс кримськотатарського народу» екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території РФ.
Позов подала так званий «прокурор Криму» Наталія Поклонська у лютому 2016 року. На її думку, організація кримських татар налаштована на антиросійську діяльність.
Мін'юст РФ також включив Меджліс кримських татар до переліку організацій, діяльність яких припинена у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяльності.
У Кримській правозахисній групі заявили, що застосування до Меджлісу кримськотатарського народу норм «антиекстремістського» законодавства Росії загрожує кримінальними переслідуваннями не лише членам організації, а й іншим представникам кримськотатарського народу.
