Віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала в коментарі "Апострофу", що Київ повинен нагадати про відповідальність парламенту і уряду Нідерландів й закликати до тиску ті країни-члени ЄС, які завершили ратифікацію ще минулого року.
"Можливо, завдяки спільному заклику до відповідальності і свідомому прийняттю рішень нам вдасться вийти на результат. Але, знову ж таки, важко вплинути на бажаний результат, коли суть дискусії та причини рішення насправді не стосуються безпосередньо України", - нарікає Климпуш-Цинцадзе.
Дипломат, екс-посол України у Великобританії Володимир Хандогій сумнівається, що заклик ВР у Нідерландах візьмуть до уваги. "Що ми повинні зробити? Ну, ми вичерпали свої можливості. Все залежить від того, яким шляхом підуть Нідерланди, яке остаточне рішення вони приймуть, і як це буде вирішуватися всередині ЄС. З боку інших європейських держав, я сподіваюся, буде відповідний тиск (на Нідерланди - Ред.). Хоча, як мені здається, навряд чи він буде ефективним", – сказав він та пояснив, що наразі це, швидше, юридичне питання, ніж політичне.
Хандогій сумнівається, що Україна могла зробити щось ще, щоб перешкодити такому розвитку подій. Він додає, що наша країна потрапила під каток євроскептичних настроїв". "Але поки що я не бачу реальних загроз Угоди про асоціацію як такої", – поділився думкою дипломат.
Він вважає, що поки немає однозначної відповіді на питання, що станеться, якщо Нідерланди в результаті відмовляться ратифікувати Угоду: "На думку деяких наших юристів, це буде "Угода про асоціацію з ЄС, мінус один". Тобто це не завадить імплементації Угоди, і її будуть виконувати всі, крім Нідерландів. Але поки це тільки один зі сценаріїв".
Наразі, на думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенія Ярошенка, позиція України нагадує позицію "бідного родича, який прийшов до багатого кума просити про допомогу". Він пояснив, що, з одного боку, Києву не можна ігнорувати діалог з Нідерландами, які загальмували процес ратифікації Угоди, але, з іншого, механізмів вплинути на позицію цієї країни Україна немає.
"Заклик провести повторне голосування в Нідерландському парламенті – найбільш реалістичний і розумний у нинішніх умовах. Але питання в тому, як в Нідерландах складеться ситуація, тому що в цій країні стрімко і впевнено зростає популярність євроскептиків. Якщо політсили почнуть спекулювати на темі України, вони можуть втратити свою підтримку, а популісти отримають ще більше бонусів", – вважає Ярошенко.
Україна, зазначив він, по суті, стала жертвою євроскептиків в цій країні, але і припустилася низки помилок у плані інформаційної політики перед референдумом у Нідерландах. "Дуже сильний акцент робився на тому, що Україна хоче в Європу, і просили нідерландський народ проголосувати "за". І голландці сприйняли Угоду про асоціацію як реальний крок до членства України в ЄС. А в Нідерландах, в багатій північній країні, дуже негативно ставляться до жебраків", – пояснив Ярошенко і додав, що заклики українців проголосувати так чи інакше сприймалися як втручання у внутрішні справи країни.
Експерт припустив, що повторне голосування в парламенті Нідерландів буде вимагати того, щоб партії між собою домовилися щодо Угоди, а це навряд чи станеться до виборів, які відбудуться в березні 2017 року. Тиск з боку європейців і глав європейських інституцій цей процес також не прискорить.
Віце-прем'єр-міністр Климпуш-Цинцадзе відмовилася говорити про терміни, коли може бути оприлюднене рішення Нідерландів. Київ, за її словами, активно працює над тим, щоб застереження до нератифікації були сприйняті всіма країнами ЄС. На думку Климпуш-Цинцадзе, Нідерланди якщо все-таки відмовляться ратифікувати Угоду, "перше, що ми отримаємо - це потирання рук у Кремлі", оскільки держави ЄС зіткнуться зі ще одним суттєвим викликом і подразником єдності ЄС.
Ярошенко вважає, що один із ймовірних і позитивних для Києва сценаріїв – підписання якогось додаткового протоколу Євросоюзом, усіма країнами-членами ЄС і Україною "про те, що деякі положення не будуть поширюватись на Нідерланди".
"На Нідерланди, – пояснив міжнародник, – не буде поширюватися перша глава, де (прописані - Ред.) політичні положення, співробітництво у сфері безпеки і оборони, які мають швидше декларативний характер, ніж наповнені реальним змістом".
Як повідомляв УНІАН, у липні 2015 року парламент Нідерландів завершив процедуру ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проте 6 квітня 2016 року в Нідерландах відбувся консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проти проголосував 61% учасник референдуму, за – понад 38%. Явка склала 32,28%.
Зараз Єврокомісія та Україна очікують від уряду Нідерландів пропозицій щодо подальших дій після референдуму щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Водночас 22 вересня прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що його країна може не ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС в частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.
У середу, 19 жовтня, Верховна Рада звернулася до уряду Нідерландів із закликом ратифікувати Угоду про асоціацію України з ЄС.
