Як заявила на брифінгу заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, за часів Радянського Союзу а потім цієї позиції дотримувалися Україна і Росія визнання юрисдикції міжнародного суду ООН відбувалося виключно на підставі певних конвенцій.
“Існує всього 8 міжнародних документів, де Росія і Україна визнали обов’язковість юрисдикції судових або арбітражних інституцій. Серед них, зокрема, конвенції про заборону расової дискримінації та конвенція про заборону фінансування тероризму”, - сказала вона.
Заступник міністра зазначила, що Україна зверталася до РФ з пропозицією визнати юрисдикцію міжнародного суду і розглянути питання щодо Криму в рамках міжнародного суду ООН, але не отримала жодної відповіді на своє звернення.
“Потрібна згода Росії на розгляд цього питання в міжнародному суді ООН, він не може розглядати питання, якщо немає згоди іншої сторони”, - додала Зеркаль.
В свою чергу міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в рамках зазначених конвенцій Росія визнала юрисдикцію міжнародного суду ООН і це означає, що в разі, якщо міжнародний суд ООН прийме ці відповідні попередні заходи, то Росія не має політичних або міжнародно-правових засобів, яким чином їх не дотримуватися.
Читайте такожСуд ООН у Гаазі оприлюднив деталі позову України проти Росії
“Вона не може їх заблокувати, наприклад, в Раді Безпеки, тому ми використовуємо це саме в рамках відповідних позовів”, - сказав Клімкін.
Він також зазначив, що на сьогодні виникла абсолютно нова ситуація, коли країна- постійний член Радбезу ООН є одночасно агресором.
“Система міжнародного права до цього не пристосована. У нас є статут ООН і статут міжнародного суду ООН, і якщо країни не визнають юрисдикцію міжнародного суду, Міжнародний суд ООН, на жаль, не може прийняти справу”, - додав Клімкін.
Як повідомляв УНІАН, 16 січня Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації упродовж її незаконної агресії проти України.
