Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник поскаржився на проблеми з розслідуванням справи щодо ПАТ «Завод «Ленінська кузня».
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції.
За словами Ситника, зараз це розслідування «на початковій стадії, і ми маємо велику проблему, шляхи вирішення якої поки що не напрацювали».
Читайте такожБанк, що належить Порошенку, збільшив прибуток у 2,5 раза
Він повідомив, що є рішення суду про тимчасовий доступ до матеріалів, і «це рішення викладається в Єдиний реєстр судових рішень, і всі політики і представники ЗМІ можуть його переглянути, а там є обгрунтування, чому потрібні для ознайомлення певні документи і, на жаль, це зовсім не сприяє, а точніше заважає розслідуванню, яке на сьогодні на початковому етапі».
Ситник зауважив, що в цій справі знову є звинувачення про політичні переслідування. Він додав, що доцільно було б закрити реєстр до прийняття остаточного рішення у конкретній справі щодо спрямування її до суду або закриття справи, але для цього потрібно рішення законодавців. На думку директора НАБУ, це дало б можливість не показувати на початковій стадії «куди ми рухаємось в розслідуванні», бо в нинішній ситуації в таких умовах проводити розслідування набагато важче.
Як повідомлялося, Солом'янський районний суд Києва надав детективам НАБУ тимчасовий доступ до документів ПАТ «Завод «Ленінська кузня».
Рішення стосується справи про закупівлю Державною прикордонною службою за гроші держбюджету бронемашин «Тритон» за завищеними цінами, йдеться в ухвалі суду від 18 жовтня, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За даними слідства, військова частина 1498 в листопаді 2015 року підписала два договори із заводом на загальну суму 59,5 млн грн. В рамках договору в грудні 2015 року та березні 2016 року заводу, яким володіє ПАТ «Завод «Ленінська кузня» було передано 4 бронемашини «Тритон».
У матеріалах суду зазначається, що розпорядженням Кабміну №439 від 14 травня 2015 року було передбачено закупівлю Харківським прикордонним загоном 34 одиниць «бойових дистанційних модулів» загальною вартістю 161,5 млн грн.
«Тобто, вартість одного бойового дистанційного модуля повинна була складати 4,75 млн грн. Однак, фактично вартість однієї одиниці закупленого Держприкордонслужбою «Тритон-0103» склала 14,876 млн грн», - йдеться в судовому рішенні.
Також аудитом встановлено, що прийняття рішення керівництвом Держприкордонслужби із закупівлі зазначеної спеціальної техніки до введення її в експлуатацію є порушенням постанови Кабміністрів від 25 лютого 2015 року №345, яким затверджується порядок поставки озброєння, військової і спеціальної техніки.
Все це, як зазначено в рішенні суду, призвело до того, що за рахунок бюджетних коштів було придбано «недосконалу спеціальну техніку», яка в момент придбання не могла в повному обсязі виконувати функції і завдання, на які розраховувала Державна прикордонна служба під час її закупівлі.
Читайте такожВМС України прийняли на озброєння два малих артилерійських катери
«Придбана за рахунок бюджетних коштів ДПС України у ПАТ «Завод «Ленінська кузня» спеціальна техніка в кількості 4 одиниці ... фактично в 2016 році підрозділами ДПСУ за цільовим призначенням не використовувалась», - наголошується в судовому рішенні.
Суд частково задовольнив вимоги НАБУ і надав детективам доступ до ряду технічної та конструкторської документації.
Найбільшим акціонером ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» є фонд «Прайм Ессетс Капітал» Петра Порошенка з пакетом 82,5% акцій. 11,5% акцій підприємства належить фонду ВІК народного депутата Ігоря Кононенка.
В межах декомунізації підприємство було перейменовано на «Завод «Кузня на Рибальському», але в даному судовому рішенні воно фігурує як ПАТ «Завод «Ленінська кузня».
