Президент Порошенко не прагне розгрому НАБУ і у майбутньому може дати цій правоохоронній агенції більше свободи, але зараз Порошенка цікавить збереження недоторканими потоків, які мають підтримати його переобрання на посаду президента. Про це в інтерв'ю Голосу Америки заявив Александр Кларксон, аналітик, який спеціалізується на питаннях Західної та Східної Європи.
Читайте такожЙдеться про виживання корупційної еліти - Ситник відповів на звинувачення Луценка"Цілком можливо, що уряд прагне нейтралізувати НАБУ перед виборами, але при цьому влада не хоче знищувати бюро взагалі. Я не думаю, що Порошенко може дозволити собі просто повністю позбутися НАБУ - туди вкладено надто багато грошей та престижу. Йдеться про нейтралізацію", - відзначив експерт.
За словами Кларксона, тиск на НАБУ та САП може бути зумовлений наближенням виборів в Україні. "На Заході прекрасно розуміють, що Порошенко намагається створити в Україні сприятливу для власної перемоги на виборах ситуацію. І ось тут йому доводиться тримати дуже тонкий баланс. Він не може дозволити, щоб значний наступ на корупцію відбувся перед його переобранням та отриманням більшості у Верховній Раді. Адже очевидно більшість корупційних потоків підтримує його. Таке було у Румунії, Хорватії, країнах Балтії. В останніх це, якщо чесно, зберігається до сих пір" - сказав Клараксон.
"Збереження сірої зони, наявність сірих кардиналів, дають Порошенку змогу купувати людей, отримувати підтримку дуже кучмівськими методами. Наголошу в цьому немає нічого виключно українського. Достатньо поглянути на Румунію, де екс-президентом Іоном Ілієску було створено систему, якої зараз намагаються позбутися. Тож проблема Порошенка у тому, що він не може цілком позбутися НАБУ. Натомість він може втручатись у процес визначення аудитора, процес вибору директора. По-суті до переобрання він буде тримати НАБУ на короткому повідку. Після, ймовірно у 2020 році, він частково дасть їм волю - дозволить закрити кількох осіб, суто щоб задовольнити Захід", - міркує Кларксон.
Також Кларксон відзначив, що нинішня ситуація в Україні не є унікальною, а протистояння між НАБУ, СБУ та ГПУ не є проявом відданості якихось окремих агенцій корупції, а радше боротьбою між силовиками за вплив та престиж.
"Про країни Балтії говорять так, ніби модернізація там відбулася протягом однієї ночі, але 90-ті там пройшли досить проблемно. Їх антикорупційні зусилля мали серйозні проблеми та зіткнулись із протидією впливових кіл. У Румунії - боротьба з корупцією вийшла на значний рівень лише в останні роки, а якщо поглянути на ранні фази у цих країнах, на час, коли антикорупційні органи щойно були створені - всі вони стикались з однаковими проблемами. Вони стикались із протидією інших правоохоронних інститутів - подібних українським ГПУ, СБУ - які вбачали у них конкурента, який користується підтримкою Заходу та громадськості через те що займається чимось "гламурним" - боротьбою із корупцією. Це і треба зрозуміти щодо СБУ та ГПУ не те, щоб були задоволені рівнем корупції в Україні. Їм просто не подобається наявність конкурента. Тож маємо міні війну між силовиками. Подібне відбувалося в країнах Східної Європи та Балтії", - відзначив експерт.
