Український бізнесмен Дмитро ФІРТАШ заперечує твердження про зв`язки з бізнесменом Семеном МОГИЛЕВИЧЕМ.
Як сказав Д.ФІРТАШ у своєму першому інтерв`ю, яке дав британському часопису Financial Times, він “зустрічався з МОГИЛЕВИЧЕМ кілька разів. Але він ніколи не був моїм партнером і в мене не було жодних справ із ним”.
Українська служба Бі-Бі-Сі цитує статтю у Financial Times, де розповідається, що Д.ФІРТАШ народився у селі Богданівка на Заході України. Його батько працював водієм, а мати була службовцем. Деякий час він навчався на машиніста потягу, потім відслужив два роки у радянській армії. Після повернення зі служби у 1986 році Д.ФІРТАШ не зміг поступити до вищого учбового закладу, а тому переїхав до Чернівців, де одружився і працював пожежним, але після того, як йому не виплачували вчасно зарплату, а радянська система поступово занепадала, він вирішив не коритись долі і взяти все в свої руки. Д.ФІРТАШ сказав в інтерв’ю, що країна була в хаотичному стані і він вирішив діяти.
Британський часопис пише, що Д.ФІРТАШ почав торгувати м`ясом, маслом, а потім автомобілями. До 1990 року він уже заробив 100 тисяч доларів і переїхав до Москви. Але йому було важко конкурувати на московському ринку. У 1993 році Д.ФІРТАШ перконав своїх компаньйонів підтримати його в постачанні м`яса в кредит до Туркменістану. Коли покупець, державна компанія, не зміг заплатити, Д.ФІРТАШ сам поїхав до Туркменістану, аби повернути 3-мільйонний борг, продовжує далі Financial Times. Уряд Туркменістану не мав грошей, але міністр економіки запропонував заплатити газом.
Міністр познайомив Д.ФІРТАША з газовим дилером Ігорем БАКАЄМ, який купував газ для України. "Він сказав, що може купити увесь мій газ", - сказав Д.ФІРТАШ. Ця угода стала початком його газової кар`єри. Він імпортував продукти харчування до Туркменістану, а натомість отримував газ, який потім за готівку продавав Україні. "Все розвивалось дуже швидкими темпами", - сказав Д.ФІРТАШ, який більшу частину 1990-х років прожив в Ашгабаді.
Видання продовжує, що Д.ФІРТАШ опинився у центрі газових суперечок в Україні, де І.БАКАЙ відстоював свою частку ринку із суперниками, серед яких були тодішній прем`єр-міністр Павло ЛАЗАРЕНКО та пов`язана з ним Юлія ТИМОШЕНКО. Наприкінці 1990-х років з`явився ще один газовий дилер – компанія “Ітера” під керівництвом Ігоря МАКАРОВА, який і домінував у постачанні газу на той час. За словами Д.ФІРТАША, у 2000 році І.МАКАРОВ запропонував йому співпрацювати, аби бути монополістами у цьому бізнесі "товари в обмін на газ". Д.ФІРТАШ сказав, що погодився і працював через компанію “Хайрок Холдінгс”.
Як пише Financial Times, ринок деделі ставав все більш непередбачуваним, а туркменський уряд вимагав, аби за газ платили готівкою та товарами. За такої напруженої ситуації Д.ФІРТАШ та І.МАКАРОВ перестали бути партнерами, хоча сам Д.ФІРТАШ продовжував щільно працювати з Ашгабадом. Після приходу до влади в Росії Володимира ПУТІНА і після заміни керівництва “Газпрому”, яке намагалось керувати транзитом центрально-азійського газу, Д.ФІРТАШ створив нову компанію “Еурал Транс Газ”, куди на керівну посаду запросив колишнього голову найбільшої британської газової компанії “Брітіш Гез” Седріка БРАУНА.
У 2004 році “Газпром” хотів розширити свою сферу впливу, і таким чином було створено “РосУкрЕнерго”, яка почала функціонувати у 2005 році, і в 2006 році було підписано угоду з Україною. Д.ФІРТАШ сказав в інтерв’ю, що досяг такого успіху за допомогою контактів у Туркменістані, знання газового бізнесу та важкої праці. "Я працюю 24 години на добу. Жодних вихідних. Ніхто не знає цей бізнес так, як знаю його я", - заявив він.
Д.ФІРТАШ наполягає, що працював самотужки, за виняком партнерства з І.МАКАРОВИМ, і що в нього ніколи не було жодних зв`язків із С.МОГИЛЕВИЧЕМ, якого розшукує ФБР, зазначає британский часопис.
Минулим Д.ФІРТАША зацікавився австрійський “Райфайзен Банк”, який зберігає частку акцій “РосУкрЕнерго” для українських власників, відзначає Financial Times.
Чільний працівник “Райфайзен” Вольфганг ПУЧЕК сказав: "Було три запитання, на які ми намагались знайти відповіді. Перше, чи є у клієнта зв`язки з організованою злочинністю. Друге, чи є у клієнта зв`язки з відомим злочинцями. Відповідь на ці два запитання - "ні". Третє питання - це, чи були у клієнта зв`язки зі злочинцями в минулому. У процесі з`явились деякі деталі, але їх пояснили, і тому наразі в нас жодних претензій немає”.
Як повідомляв УНІАН, 26 квітня російське видання "Известия", що входить до холдингу "Газпром-медіа", з посиланням на звіт міжнародної аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers про фінансову діяльність RosUkrEnergo повідомило, що бенефіціаріями 50% частки Raiffeisen Investment A.G. у швейцарській компанії є двоє українських громадян – Д.ФІРТАШ (90% акцій) та Іван ФУРСІН (10%).
Раніше ВАТ "Газпром" офіційно повідомляло, що співзасновниками RosUkrEnergo з рівними частками в статутному капіталі - по 50% - є компанії Arosgas Beteiligungs Holding A.G. і Centragas Beteiligungs Holding A.G.
Arosgas Beteiligungs Holding A.G. створено відповідно до законодавства Австрійської республіки афільованою структурою АБ "Газпромбанк" (РФ), власником контрольного пакета акцій якого є "Газпром".
Centragas Beteiligungs Holding A.G., за даними "Газпрому", є афільованою компанією Raiffesen Investment A.G., 100% статутного капіталу якої контролює група Raiffesen Zentralbank Osterreicht AG (RZB). Водночас "Газпром" заявляв, що інформації, чи виступає компанія Raiffesen Investment A.G. номінальним тримачем, і про осіб, інтереси яких вона представляє, не має у своєму розпорядженні.
За даними ЗМІ, Д.ФІРТАШ є президентом філіалу компанії Highrock Holdings Ltd, власником якої є бізнесмен С.МОГИЛЕВИЧ. Д.ФІРТАШ також фактичний власник українських телеканалів К-1 і К-2.
І.ФУРСІН - власник і голова правління КБ ТОВ « Місто-банк » (м. Одеса), а також співвласник ЗАТ « Одеська кіностудія ». І.ФУРСІН на цих виборах був в списку « Народний Блок Литвина » у Верховну Раду під номером 33.
Створена в 2004 році RosUkrEnergo упродовж 2005 року виступала оператором з транзиту середньоазіатського газу до України через територію Казахстану, Узбекистану і Росії. Крім того, компанія в координації з ТОВ "Газекспорт" експортувала газ до Європи.
НАК "Нафтогаз України" і "Газпром" 4 січня 2006 року домовилися про те, що RosUkrEnergo з 1 січня 2006 року виступає ексклюзивним постачальником російського і середньоазіатського газу в Україну.
