Колишня заступниця голови Ліберальної групи у ПАРЄ та колишня співдоповідачка Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо України Ганне СЕВЕРІНСЕН переконана, що справжньою метою суду над екс-прем’єр-міністром Юлією ТИМОШЕНКО є не дозволити їй виступати як лідеру опозиції та балотуватися на наступних виборах.
Про це вона заявила у коментарі журналу «Український тиждень».
«Справа ТИМОШЕНКО є абсурдна, й очевидно, що справжньою її метою є не дозволити ТИМОШЕНКО виступати як лідеру опозиції та балотуватися на наступних виборах», - вважає Г.СЕВЕРІНСЕН.
На її думку, «дуже важко виявляти повагу до суду, де головує недосвідчений суддя і чітко видно, що він залежить від Президента й готовий повторювати все за прокурором. Те, як судова система обслуговує державну владу, нагадує радянські дні».
«Ціла Європа ще пам’ятає морозний січень 2009-го, коли «Газпром» скористався своїм становищем монополіста, щоб натиснути на Україну, перекривши постачання газу до Європи і захопивши її в крижаний полон, - нагадала Г.СЕВЕРІНСЕН. - ЄС благав і тиснув на тодішніх Президента Віктора ЮЩЕНКА і голову уряду Юлію ТИМОШЕНКО, аби ті дійшли якогось рішення з російським прем’єром Владіміром ПУТІНИМ. У результаті з’явилася газова угода від 19 січня 2009 року, яку привітав увесь світ, оскільки відновився потік російського блакитного палива і газова торгівля формалізувалася у прозорому договорі між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом». Довгий час стояло питання: навіщо двом країнам знадобилося зливати мільярди доларів у газові операції через RosUkrEnergo і що сталося з тими коштами?».
«То як ця газова угода перетворилася на кримінальну справу проти екс-прем’єрки? – запитала Г.СЕВЕРІНСЕН. - Дуже розмите звинувачення у «зловживанні посадовим становищем» можна застосувати проти будь-якого (колишнього) міністра, з яким не погоджується чинний уряд, отже, чимало з екс-високопосадовців зараз за ґратами або весь час проводять на незрозумілих допитах».
Г.СЕВЕРІСНЕН вважає, що «з огляду на деякі особливості ситуацію (січня 2009 року) можна назвати форс-мажором – загрозою національній безпеці, життю і здоров’ю людей, яка призвела б до звинувачень ТИМОШЕНКО у бездіяльності. Під час допиту голова «Нафтогазу» сам сказав, що Україна була на межі катастрофи, тому що газотранспортна система ніколи за 70–80 років свого існування не функціонувала так, як у січні 2009-го».
