Понад 40% українців проти того, щоб їхня дитина дружила, спілкувалася або навчалася в одному класі з ВІЛ-інфікованими дітьми.
Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать дані телефонного опитування, яке проводилося Інститутом Горшеніна з 28 по 30 листопада 2011 року. Результати опитування були представлені сьогодні під час прес-конференції.
На запитання: «Чи погодилися б Ви, щоб Ваша дитина дружила, спілкувалася або навчалася в одному класі з ВІЛ-інфікованою дитиною?», 19,1% респондентів відповіли «точно так», 16,9% – «скоріше так», а 19,3% – «скоріше ні», 23,4% – «точно ні». Важко відповісти – 21,3%.
На запитання: «Чи зміниться Ваше ставлення до свого знайомого чи колеги по роботі/навчанню, якщо Ви дізнаєтеся, що він ВІЛ-інфікований?», 34,6% відповіли, що ставлення не зміниться, а 33,2% готові надати йому посильну допомогу і підтримку. 13,7% вибрали відповідь «Мені буде неприємно з ним спілкуватися, але постараюся йому цього не показати»; 7,8% – постараються менше з ним спілкуватися. Повністю припинять контактувати з ним 4,2% респондентів, 9,6% важко відповісти.
Коментуючи результати опитування, радник з питань лікування і розвитку Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, Ірина БОРУШЕК сказала: «Те, що майже в 70% опитаних ставлення не змінитися і навпаки вони навіть нададуть посильну допомогу, - дуже тішить».
При цьому, за її словами, всі повинні розуміти, що «стигма дискримінації є, була і буде, але можна зробити висновок, що ми йдемо в правильному напрямі».
І.БОРУШЕК повідомила, що кілька років тому в дитячий садок або школу неможливо було влаштувати жодної ВІЛ-інфікованої дитини, проти цього були батьки.
Тому вона вважає великим прогресом, що понад 30% батьків погодилися б, щоб їхня дитина дружила, спілкувалася або навчалася в одному класі з ВІЛ-інфікованою дитиною.
Директор Фонду Олени ПІНЧУК «АнтиСНІД» Ольга РУДНЄВА повідомила, що в рамках проекту фонду вже усиновлено понад 100 ВІЛ-інфікованих дітей.
За її словами, дуже багато хто говорить, що лікарі відмовляють хворим у наданні медичної допомоги.
«У нашій практиці не було жодного випадку, коли лікарі відмовляли пацієнтові. Тобто до нас приходили пацієнти і говорили, що лікар не хоче його прооперувати. Ми дзвонили лікареві і питали: «Що вам потрібно як лікареві, щоб ви надали допомогу цьому пацієнтові», і нам лікар відразу назвав список: окуляри, рукавички, і як тільки ми купували всі необхідні засоби захисту, то вмить проблема дискримінації знімалася», - додала О.РУДНЄВА.
*** Згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.
