Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомив захисник Тимошенко Сергій Власенко.
Він зазначив, що ЄСПЛ завершив підготовчу частину в розгляді другої скарги Тимошенко.
“Зараз питання знаходяться на розгляді в уряду, і відповідно до встановленої процедури уряд зобов’язаний надати відповіді на питання впродовж 16 тижнів. Це стандартна процедура Європейського суду з прав людини, й остаточно має дати відповіді уряд 23 жовтня 2013 року”, - сказав Власенко.
Він зазначив, що після цього, відповідно до процедури, захист повинен надати свої заперечення та зауваження уряду.
“Ми зробимо це дуже швидко, впродовж одного тижня, максимум двох, і після цього в будь-який момент можна буде очікувати рішення Європейського суду з прав людини”, - сказав Власенко.
За словами захисника, процедура в ЄСПЛ не передбачає конкретних дат, але рішення після відповідних процедур може з’явитися в будь-який момент.
Власенко зазначив, що друга скарга Тимошенко стосується, зокрема, відсутності незалежного і справедливого правосуддя під час розгляду газової справи. За його словами, це порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини у поєднанні зі статтею 18 щодо політичних мотивів усього судового процесу в усіх судах під час розгляду газової справи. Також у своїй скарзі Тимошенко наголошує на незаконності відновлення кримінального провадження у справі щодо ЄЕСУ, яка слухається у Харкові. Також у скарзі міститься низка зауважень про порушення, пов’язані, зокрема, з порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини, а також статті 3.
Як повідомляв УНІАН, згідно з інформацією прес-служби ЄСПЛ від 15 липня, суд розпочав розгляд справи щодо кримінального провадження проти Тимошенко.
ЄСПЛ довів до відома українському уряду другу заяву Тимошенко і запропонував надати свої зауваження щодо поданих скарг.
Друга заява Тимошенко стосується її кримінального переслідування у зв’язку з укладенням договору купівлі-продажу природного газу.
Ця заява була подана 10 серпня 2011 року і стосується питань справедливості кримінального провадження. У ній Тимошенко оскаржує порушення параграфу 1 і параграфу 3 статті 6 Конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд, звертаючи увагу на труднощі, з якими їй довелося зіткнутися під час захисту себе в національних судах. Крім того, Тимошенко ставить під сумнів незалежність та неупередженість судів України.
Колишній прем’єр також ставить під сумнів якість положень Кримінального кодексу, які були застосовані щодо її справи, заявляючи про порушення статті 7 Конвенції з прав людини (заборона покарання без закону), а також заявляє про те, що справа проти неї була політично вмотивованою та становила зловживання системою кримінального правосуддя.
Тимошенко також подала низку скарг щодо порушення статті 3 конвенції, яка передбачає заборону катування, і статті 8 конвенції, яка передбачає забезпечення права на повагу до приватного та сімейного життя.
В цьому контексті колишній прем’єр оскаржує появу в Інтернеті та в ефірі ряду регіональних телеканалів відеозапису, зробленого під час її перебування у лікарні, де зображується вона в палаті під час медичних процедур.
Тимошенко заявила, що принаймні ще три відеозаписи з її зображенням були розміщені на офіційній Інтернет-сторінці Державної пенітенціарної служби України, а також оприлюднено в Інтернеті аудіо-запис її розмови з чоловіком.
Колишній прем’єр також оскаржує той факт, що з 5 серпня 2011 року вона була позбавлена будь-якої можливості спілкуватися із засобами масової інформації та зовнішнім світом, що негативно вплинуло на її політичне життя.
