У своїй статті під назвою «Аналіз української кризи: немає жодних шансів на те, що АТО може завершитися протягом декількох тижнів, тим більше кількох годин» в газеті The Independent Кім Сенгупта пояснює, чому, незважаючи на свої заяви, Петро Порошенко не зможе завершити АТО за кілька годин.
Читайте такожBloomberg: Порошенко кинув виклик Росії, пообіцявши продовжити АТО
Після обрання Петра Порошенка на пост Президента України військові літаки завдали удару по донецькому аеропорту, а Кремль заявив про свою готовність почати переговори з новим лідером, щоб спробувати покласти край запеклій боротьбі на сході країни.
Таким драматичним був початок президентської кар'єри цукеркового мільярдера. Але яке значення це матиме для його розділеної країни? Після того, як були оголошені результати екзит-полів, згідно з якими Порошенко отримав переконливу перемогу, принаймні в тих областях, де голосування все-таки відбулося, він говорив про амністію, примирення і необхідність реформ.
Але новий президент ще не вступив на посаду, і неясно, який вплив він мав, а може взагалі не мав, на проведення військової операції, яку почав в. о. президента. «Шоколадний король», тим не менш, навряд чи має право показати зараз слабкість перед електоратом, якого дуже турбує і дратує розділення країни. Найбільше, що він міг зробити, це завуальовано розкритикувати проведення АТО, розпочатої адміністрацією чинного президента Олександра Турчинова два місяці тому.
Виступаючи на прес-конференції в Києві, в той час як бойові дії на сході тривали, Порошенко заявив, що «антитерористична операція не повинна тривати два-три місяці, вона повинна тривати лише кілька годин».
Ті з нас, хто спостерігав за тим, як розгортався конфлікт, можуть сказати з певною мірою впевненості, що немає абсолютно ніяких шансів на те, що наступальна операція може завершитися успішним відновленням контролю над десятком великих і малих міст по всьому регіону протягом декількох днів або тижнів, не кажучи вже годин.
В українських військових недостатньо зброї для цього, і багато солдатів регулярних військ заявили про своє небажання брати участь у кривавій міжусобній громадянській війні, яка призведе до вбивства мирних жителів.
Такий сценарій, можливо, подобається нещодавно сформованій Національній гвардії та приватним батальйонам, яких фінансують олігархи, але вони, як правило, погано показують себе у протистояннях з добре озброєними бойовиками. Багато хто з них служили в українській і російській армії.
Київська влада здійснює наступальну операцію також і в медіа-просторі, розповідаючи про свою «антитерористичну операцію», в основному в соц. мережі Facebook. В.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков часто публікує неперевірену інформацію. Однак сьогоднішнє повідомлення Владислава Селезньова, прес-секретаря АТО, опубліковане на Facebook, мабуть, відображає реальну картину того, що сталося. Військові пішли в атаку після того, як бойовики захопили аеропорт.
Денис Пушилин, лідер сепаратистів, визнав, що відправив своїх бійців, щоб вони протистояли силам «київської хунти». «Голова ради правління» Донецької Народної Республіки, проте, два тижні тому позбувся права віддавати військові накази. Полковник Ігор Стрєлков тепер командує народним ополченням і, відповідно, повинен бути відповідальним за операцію по захопленню аеропорту.
Питання в тому, чи готовий пан Порошенко продовжувати цю військову операцію, яка може затягнутися на кілька місяців, в результаті чого збільшиться кількість жертв і ситуація стане ще більш нестабільною. А може він, продемонструвавши силу, почне переговори з сепаратистами, і в результаті погодиться на федералізацію країни, яка зараз здається єдиним виходом для України, якщо вона хоче вижити як держава?
Порошенко, який не любить, коли його зараховують до олігархів, а вважає за краще, щоб його називали просто успішним бізнесменом, повинен буде вести переговори з Кремлем. Він вже заявив про своє прагнення розпочати діалог, підкресливши: «без Росії неможливо говорити про безпеку всього регіону».
Перед виборами Володимир Путін, який неодноразово звинувачував київський уряд в нелегітимності, заявив про свою готовність співпрацювати з новим президентом. Сьогодні Сергій Лавров, міністр закордонних справ, підтвердив: «Ми готові до діалогу з представниками київської влади, з Петром Порошенком».
Москва як і раніше скаржиться, що президентські вибори не повинні були проводитися до тих пір, поки не буде обговорено проект нової конституції, в якій була б прописана можливість федералізації, яку Росія дуже підтримує. Але крім цього, визнавши Порошенка законним лідером, у Кремля більше не залишилося виправдань, щоб не намагатися знайти швидке рішення для врегулювання ситуації на сході.
Москва більше не може звинувачувати український парламент у тому, що там одні фашисти.
В уряді, який прийшов до влади після вигнання Віктора Януковича, дійсно були екстремісти. Але в той час як ультраправі сили здобули перемогу на європейських парламентських виборах, український електорат дав їм рішучу відсіч. Олег Тягнибок, кандидат від партії «Свобода», отримав близько 1,3 % голосів, у той час як Дмитро Ярош, з Правого сектора, членів якого звинувачували у вбивствах на сході України, вчинених на замовлення київської влади, набрав лише 1,1 %, згідно з даними екзит-полів.
Наскільки Москва контролює сепаратистів? Полковник Стрєлков, справжнє ім'я якого Ігор Гиркин, працює на ГРУ, російську військову розвідку, згідно з даними українського уряду та ЄС. Жодних переконливих доказів цього, треба сказати, не було надано. Але є свідчення того, що він, принаймні, має зв'язки членами апарату безпеки Кремля. Чому, виникає запитання, командир ополченців наказав своїм бойовикам захопити аеропорт в Донецьку, розпочавши бій з військовими, в той момент, коли стало відомо, що Петро Порошенко стає президентом, і, можливо, з'явився шанс на мирне врегулювання?
