Українська влада згаяла час для підготовки до масової вакцинації населення від COVID-19, а до нинішніх дій високопосадовців залишається багато запитань. Таку думку висловив в ефірі програми «Право на владу» співголова депутатської групи «Партія «За майбутнє» Віктор Бондар.
«Ще минулої весни увесь світ почав укладати контракти на постачання вакцин, які ще тільки розроблялися. На нарадах з керівництвом МОЗ ми неодноразово закликали: дайте чіткий план дій уряду! Парламент виділив сім мільярдів на боротьбу з пандемією. Шалені кошти, можна було одразу аванси платити. Пів Європи так і зробило. А Україна на сьогодні, за даними Bloomberg, на 176-му місці у списку країн, які отримують вакцину. Зараз у світі 5 мільйонів людей щоденно вакцинуються. В Україні вакцину лише очікуємо. Що заважало за рік нормально підготуватися і бути не після Африки, а стати в ряди європейських країн, які першими підписали контракти?» - зауважив Віктор Бондар.«Мобільні бригади, які вакцинуватимуть, в областях створили. Але лише вчора провели з ними онлайн-тренінг. Просто розказали їм, які вакцини існують А як діяти, кого вакцинувати тощо – все лише тільки «народжується». Ми ухвалили закон, щоб спростити процедуру реєстрації вакцини. А уряд до останнього не ухвалював підзаконні акти, відповідну постанову лише в понеділок затвердив», – зазначив співголова депутатської групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ».
За словами Віктора Бондара, досі не оприлюднена інформація, як буде організована вакцинація населення, яким чином послугу зможуть отримати мешканці найвіддаленіших та найменших населених пунктів тощо.
Багато запитань у громадян залишається й щодо самих вакцин.
«Чому першою до нас прибуває вакцина китайського виробництва з найгіршою на сьогодні доведеною ефективністю 50%? Чому ця китайська вакцина коштує ушестеро дорожче, ніж її купують у світі? Світ купує за 3 долара, ми – майже по 18. Чому така ціна? Що відбувається з поставками вакцин провідних компаній? Дуже багато запитань», – сказав Віктор Бондар.
Він підкреслив, що Верховна Рада готова максимально включитися до роботи та допомогти урядовцям в межах своєї компетенції. Однак народні депутати не відчувають готовності до комунікації з боку нинішнього керівництва МОЗ.
