Підпишіться на нас в Google
Острів Джерба та загалом південне узбережжя Тунісу можуть стати альтернативою популярним зимовим напрямкам Іспанії. Як пише The Independent, тут менше туристів, збереглися стародавні поселення й незвичайна архітектура, а в одному з місцевих готелів можна побачити будинок, який у фільмах "Зоряні війни" став оселею Люка Скайвокера у його дитинстві.
Подорож островом Джерба починається з його головного міста Хумт-Сук, розповів автор публікації тревел-журналіст Філ Томас, який особисто досліджував маршрут. На місцевому ринку торговці легко переходять з однієї мови на іншу, жартують і вітаються, а туристи та місцеві мешканці заповнюють вузькі вулички медіни. Серед торгових яток привертають увагу піраміди спецій – кмину, паприки та суміші табіл.
Місцеві розмовляють туніським діалектом тунсі, який поєднує арабські й французькі елементи з впливами амазигської, італійської та мальтійської мов. Він помітно відрізняється від літературної арабської та є характерною особливістю Тунісу.
Таке мовне розмаїття відображає історію самої Джерби. Острів біля південно-східного узбережжя Тунісу протягом тисячоліть перебував під впливом різних середземноморських культур. Єврейські, мусульманські та християнські громади залишили слід в архітектурі й традиціях острова. Водночас їх об’єднує гостинність і готовність приймати мандрівників.
Культурне різноманіття помітне навіть у дрібницях. Наприклад, у місцевому мікроавтобусі можна побачити одночасно символ всевидючого ока, покликаний відганяти зло, та яскраво-зелену конюшину – ще один оберіг на удачу.
Джербу часто порівнюють із півднем Іспанії, зокрема Андалусією, відомою своєю мавританською архітектурою. На острові також є побілені будинки, заплутані вулички та пам’ятки, що відображають різні історичні епохи. Проте туристів тут значно менше, ніж біля найпопулярніших іспанських пам’яток, де нерідко доводиться бронювати квитки заздалегідь і миритися з натовпами.
У 2023 році Джербу внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Важливу роль у цьому відіграла не лише історична забудова, а й традиційний уклад життя. Протягом поколінь місцеві мешканці пристосовувалися до нестачі прісної води та обмежених природних ресурсів, створюючи самодостатні поселення.
Познайомитися з традиційною архітектурою можна в парку Explore Djerba. Гід Монсеф показує тут відтворений мензель – сімейний маєток, у якому кілька поколінь вирощували сільськогосподарські культури, збирали дощову воду та жили навколо внутрішніх дворів. За високими білими стінами ростуть гранати, перець чилі, фініки й баклажани. В окремих приміщеннях місцеві майстри демонструють традиційне ткацтво та гончарство.
У минулому мензелі мали окремі кімнати для гостей, де могли зупинитися мандрівники з інших куточків Середземномор’я. Ці приміщення розташовували окремо від родинної частини будинку. Сьогодні ж традиція гостинності залишається важливою частиною місцевої культури.
Якщо від Джерби проїхати приблизно півтори години вглиб країни, середземноморські пейзажі зміняться посушливими пагорбами та долинами регіону Дахар. Ця територія входить до глобального геопарку ЮНЕСКО. Її геологічні шари зберігають історію, що сягає приблизно 250 мільйонів років тому, коли тут було море.
У районі Матмати замість звичних пустельних дюн можна побачити кам’янисті пагорби й долини, вкриті невисокими кущами. Деякі темні цятки на схилах здалеку здаються рослинністю, але зблизька виявляються входами до осель, вирубаних просто в скелях, зазначає автор.
Це традиційні підземні будинки амазигів – корінного народу Північної Африки, який також називають берберами. Багато амазигів віддають перевагу власній назві, що приблизно перекладається як "вільні люди". Підземна архітектура допомагає підтримувати комфортну температуру всередині помешкань навіть за сильної пустельної спеки.
Частина таких будинків і досі залишається житлом місцевих родин, але деякі господарі приймають туристів. За побіленим входом, прикрашеним символами удачі – рибою та рукою Фатіми, – відкривається внутрішній двір, від якого відходять кімнати, заглиблені в пагорб.
Гостей тут пригощають свіжим хлібом табуна, оливковою олією, медом і домашньою гострою харісою. Продукти зазвичай виготовляють неподалік. Така гостинність має багатовікову історію: несподіваних відвідувачів тут завжди намагалися прийняти якнайкраще. Деякі родини навіть пропонують мандрівникам залишитися на ніч. Це дає туристам змогу ближче познайомитися з культурою амазигів, а місцевим – отримати додатковий заробіток.
Саме в Матматі розташований готель Sidi Driss, який відомий шанувальникам кіносаги "Зоряні війни". Колишній житловий будинок використовували для зйомок двох фільмів, у яких він зображував оселю дитинства Люка Скайвокера. Завдяки цьому мільйони глядачів побачили на екрані елементи традиційної архітектури амазигів. Серед туристичних цікавинок закладу – навіть копія Дарта Вейдера.
Ще одне місце, пов’язане з кіносвітом Джорджа Лукаса, – місто Татауїн. Його назва нагадує про планету Татуїн із "Зоряних війн", на яку творців фільму надихнув цей регіон, пише ЗМІ.
У Дахарі можна побачити й інші приклади давньої архітектури амазигів – укріплені ксари, які використовували як зерносховища. Їх будували вздовж стародавніх торговельних шляхів, щоб захищати запаси. Усередині розташовані склепінчасті комори – горфи, що утворюють багатоповерхові конструкції з глиняної цегли та каменю.
Багато ксарів нині перебувають у руїнах, однак деякі отримали нове призначення. Наприклад, Ксар-Улед-Деббаб, збудований у XIII столітті, тепер працює як готель, ресторан і музей. За арковими проходами облаштовані кімнати з низькими ліжками та барвистими амазигськими килимами. Попри старовинний вигляд, тут можна комфортно зупинитися. Для гостей навіть облаштували хамам із приміщеннями для гарячих і холодних купань.
Водночас збереження історичної спадщини залишається проблемою для деяких поселень. У селі Шеніні старі кам’яні будинки розташовані на крутому гірському схилі й нагадують руїни середньовічного монастиря. Попри напівзруйновані стіни та перекошені двері, село продовжує жити.
Багато родин переїхали нижче або залишили Шеніні в пошуках роботи. Однак місцеві гіди, гостьові будинки та кафе допомагають використовувати старовинні споруди й підтримувати економіку громади. Амазигські орнаменти прикрашають килими та кераміку, які продають туристам.
Над селом височіє побілена мечеть Семи сплячих із тонким білим мінаретом. За місцевою легендою, вона пов’язана із сімома юнаками, які сховалися в печері, рятуючись від релігійних переслідувань, і прокинулися через кілька століть у зовсім іншому світі. Подібні сюжети є як у християнській, так і в мусульманській традиціях.
Поруч із мечеттю розташовані ймовірні могили Семи сплячих та їхнього собаки Кітміра. Сьогоднішнє Шеніні з його гостьовими будинками, кальянами й туристами з різних країн, мабуть, здивувало б легендарних героїв. Але місцева гостинність, імовірно, залишилася б їм зрозумілою.
Як дістатися
Авіакомпанія easyJet двічі на тиждень літає на Джербу з лондонського аеропорту Лутон і Манчестера. Переліт триває близько трьох із половиною годин, а квитки в обидва боки коштують від 105 фунтів стерлінгів. В інші дні можна скористатися рейсами Tunisair із лондонських аеропортів Гітроу або Гатвік із пересадкою в Тунісі.
Для відвідування Матмати, Татауїна та Шеніні зручніше скористатися послугами місцевого гіда. Компанія Grand Sahara Adventures організовує тривалі одноденні екскурсії від 70 євро (59 фунтів стерлінгів) для групи з чотирьох осіб, а також пропонує ночівлі. Зазвичай обід включено у вартість.
Туніські динари не можна придбати за межами країни, проте на Джербі є багато банкоматів. У більшості великих готелів можна обміняти євро, долари США або фунти стерлінгів. На острові часто приймають банківські картки, але для поїздок на материк варто мати готівку, бажано дрібними купюрами.
Де зупинитися
Ксар-Улед-Деббаб, Татауїн. Готель розташований у ксарі XIII століття. Номери прості, але затишні; у вартість входить сніданок у форматі шведського столу, а Wi-Fi працює добре. Ціна – від 90 фунтів стерлінгів за ніч.
Dar Sidi Idris, Матмата. Готель у будинку, відомому як оселя Люка Скайвокера. Номери названі на честь персонажів "Зоряних війн". У вартість проживання входять сніданок і вечеря. Удень тут часто бувають туристичні групи. Ціна – від 65 фунтів стерлінгів за ніч.
Kenza, Шеніні. Традиційний підземний будинок, вбудований у схил пагорба. Гостям пропонують краєвиди на захід сонця та свіжоприготовані страви. Улітку в кімнатах зберігається прохолода. Ціна – від 40 фунтів стерлінгів за ніч.
Новини туризму
Нагадаємо, найкращим туристичним місцем для подорожей у 2027 році за версією National Geographic став регіон Вестланд у Західній Норвегії, розташований навколо міста Берген.
Експерти радять відправитися туди, щоб відкрити для себе захопливі пригоди серед фіордів та оздоровчий відпочинок. Фіорди прорізають ландшафт норвезького округу на південному заході країни – дикого краю з прямовисними скелями, бірюзовими водами та стрімкими водоспадами.
