Денис Малюська розповів, що можуть зробити з Окружним адмінсудом Києва / фото УНІАН

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, але може призвести до негативних наслідків.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

"Вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа - якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?", - розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

"Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове", - розповів Малюська.

Міністр юстиції оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

Читайте такожУ Зеленського пояснили, чому президент не реагує на ситуацію з Окружним адмінсудом

"Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями", - заявив Малюська.

Справа Окружного адмінсуду: що було до цього

  • 28 жовтня в Офісі президента відповіли на петицію про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, яка набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів громадян України. Автор петиції звертався з проханням до глави держави подати до Верховної Ради законопроект про ліквідацію ОАСК, мотивуючи це необхідністю негайного забезпечення права громадян на справедливий суд, а також свідченням "глибоко вкоріненої в суді корупції та практики неправосудності рішень".
  • 17 липня відбулися обшуки в ОАСК, а також у Державній судовій адміністрації (ДСА). Потім детективи НАБУ пред'явили підозри у створенні злочинної організації і захопленні влади голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п'ятьом суддям і керівникові ДСА Зеновію Холоднюку.
  • Пізніше цю інформацію підтвердили в НАБУ і зазначили, що триває процес вручення підозр ще 4 особам.
  • За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, 12 осіб на чолі з головою ОАСК діяли в рамках злочинної організації, яка мала на меті захоплення держвлади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод в їхній роботі. У САП стверджують, що ця злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних і ділових кіл.
  • 11 серпня у НАБУ заявили про оголошення у розшук сімох фігурантів у справі про можливе захоплення держвлади влади керівництвом ОАСК. Йшлося про Павла Вовка, Володимира Келеберду, Ігоря Качура, Миколу Сіроша, Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Сергія Остапця. 12 серпня в Окружному адмінсуді Києва запевнили, що оголошені в розшук судді - на робочих місцях.
  • 1 вересня Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити від судочинства голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.
  • Також ВРП повернула генпрокурору Ірині Венедиктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Рішення ВРП стосуються заступника голови ОАСК Євгена Аблова, суддів Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Ігоря Качура та Володимира Келеберди.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram