Піскун каже, що лякав владу амбіціями генпрокурора / фото: УНІАН

Святослав Піскун, який тричі був генпрокурором України, а нині є радником Венедіктової на громадських засадах, каже, що насправді лякав, коли заявляв про свої амбіції очолити відомство ще раз.

Про це він розповів в інтерв’ю LB.

«Звісно, я їх лякав. Лякав, що прийду. І мене треба боятися», – відповів Піскун, уточнивши, що його треба боятися, бо він з рогами.

Читайте такожУкраїна усе ще не дала офіційну оцінку результатам виборів у Білорусі

«Проте я закінчу: у мене немає амбіцій стати генпрокурором. Я сказав Венедіктовій: «У вас немає підстав підозрювати мене в тому, що я буду вас підсиджувати. Я робити цього не буду. Я хочу допомогти». Вона сказала, що зателефонує. І все», – згадує Піскун.

За його словами, на зустрічі з Венедіктовою він запропонував порушити питання змін до Кримінального процесуального кодексу і судочинства держави.

«Загалом, вони (підлеглі Венедіктової – УНІАН) запитали, чи маю я пропозиції. Я сказав, що не просто маю, а вже зроблено аналіз за 5 років. Ми готові надати порівняльну таблицю змін до законодавства – тільки голосуй. Де буде посилена роль генпрокурора, начальника слідчого підрозділу і суду України», – сказав Піскун.

Венедіктова призначила Святослава Піскуна своїм позаштатним радником на громадських засадах 30 липня. 

Хто такий Піскун

  • У 2002 році з подання президента Леоніда Кучми уперше став генпрокурором України. Після звільнення у 2003-му за «надмірну політизацію органу в цілому і створення власного політичного іміджу» Піскуна на посту голови ГПУ змінив Геннадій Васильєв.
  • У 2004 році Піскун був заступником секретаря Ради нацбезпеки та оборони Володимира Радченка. У грудні того ж року за рішенням Печерського райсуду Києва повернув собі посаду генпрокурора. У жовтні 2005-го президент Віктор Ющенко, не задоволений роботою Піскуна, ініціював його відставку. Проте у 2007 році Ющенко поновив Піскуна на посаді на тлі конфлікту з «Партією Регіонів». Та за місяць знову звільнив.
  • У 2006 та 2007 роках Піскун двічі отримував мандат народного депутата за списком «Партії регіонів», водночас залишався безпартійним.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram