Бізнес в Україні постійно стикається з порушеннями прав з боку державних органів, в тому числі з безпідставним кримінальним переслідуванням, проведенням обшуків й вилученням майна, невиконанням судових рішень, неспівмірним обмеженням прав у кримінальних провадженнях, які надалі закриваються через відсутність складу кримінального правопорушення.

Ці дії значно впливають на інвестиційну привабливість України, порушують бізнес-процеси, завдають компаніям збитки та шкодять репутації.

Для захисту своїх інтересів бізнес вимушений звертатись за правовою допомогою до адвокатів та до суду, об’єднуватись в бізнес-асоціації. Держава також намагається допомагати, створюючи майданчики для розв’язання проблем бізнесу.

Зокрема, з 2014 року в Україні працює Рада бізнес-омбудсмена (РБО), а у 2020 році в Офісі Генерального прокурора створено Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій (Департамент захисту інвестицій).

Наскільки ефективно ці інституції допомагають бізнесу, куди та в яких саме випадках краще звертатись і які результати можливо отримати? Давайте розбиратись.

Рада бізнес-омбудсмена є постійним консультативно-дорадчим органом Кабміну й допомагає бізнесу боротися з порушеннями з боку держорганів. У більшості випадків скарги подаються з таких питань:

  • правоохоронці безпідставно здійснюють досудове розслідування і тиск на бізнес;
  • правоохоронці або державні органи не виконують або затягують з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили (наприклад, щодо повернення тимчасово вилученого або арештованого майна тощо);
  • правоохоронці неефективно здійснюють розслідування правопорушень, де компанія є потерпілим;
  • за результатами перевірки контролюючі органи дійшли неправильних висновків, наклали штрафні санкції;
  • органи державної влади безпідставно не видають дозвільні документи, затягують процедури оформлення тощо.

При цьому, бізнес-омбудсмен не бере в роботу скарги бізнесу між собою, або предмет яких розглядає суд.

Бізнес-омбудсмен розглядає як індивідуальні скарги, так і готує пропозиції щодо розв’зання системних проблем бізнесу в Україні. Станом на листопад 2021 РБО отримала 9962 скарг та завершила розслідування 6635 справ.

Подати скаргу можна через сайт або в офісі, заповнивши спеціальний формуляр. Попереднє вивчення скарги триває 10 днів, після чого РБО приймає рішення про початок розгляду або про залишення скарги без руху.

Для успішного відкриття провадження за скаргою необхідно, щоб вона відповідала таким вимогам:

  • стосується держорганів, органів місцевого самоврядування або державних підприємств;
  • у скарзі міститься виклад фактичних обставин щодо недобросовісної поведінки;
  • скарга не стосується обставин, що є предметом судового розгляду, але може стосуватись виконання судового рішення;
  • скарга не стосується оскарження судового рішення;
  • не минув один рік з моменту вчинення недобросовісної поведінки;
  • скаржник використав можливість самостійно захистити свої інтереси (необхідна хоча б одна ланка адміністративного оскарження або отримання судового рішення).

У разі відкриття провадження за скаргою її розгляд триває протягом 3 місяців і в цей же строк скаржнику має бути надана відповідь.

Розгляд скарги розпочинається інспектором РБО з аналізу матеріалів, збору додаткових доказів, направлення необхідних запитів. Далі - стадія комунікації з органами, щодо яких подана скарга, та з центральними органами, у підпорядкуванні яких вони перебувають.

Після завершення розгляду бізнес-омбудсмен може: 1) визнати скаргу обґрунтованою та надати рекомендації щодо шляхів реагування відповідному органу державної влади; 2) передати скаргу відповідному органу з вимогою проведення додаткового розгляду справи; 3) відхилити скаргу як необґрунтовану; 4) закінчити розгляд у зв’язку з успішним розв’язання питання.

Хоча рекомендації бізнес-омбудсмена не є обов’язковими для суб’єктів, щодо яких подана скарга, однак таке звернення може бути ефективним.

Звернення бізнесу за захистом своїх прав до Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора має іншу специфіку. Нагадаю, Департамент було створено у 2020 році. Його завдання – протидіяти незаконному втручанню в підприємницьку та інвестиційну діяльність з боку прокурорів регіональних і місцевих прокуратур, а також з боку правоохоронних органів та третіх осіб. Для його виконання, Департамент надає рекомендації прокурорам всіх рівнів, розробляє стандарти діяльності, здійснює галузевий контроль у кримінальних провадженнях, надає практичну допомогу прокурорам і розглядає індивідуальні скарги бізнесу.

На відміну від Ради бізнес-омбудсмена, такий захист здійснюється виключно в межах кримінального провадження.

Найбільше звернень бізнесу до цього Департаменту надходить щодо такого:

  • викрадення майна під час обшуків та втрата правоохоронцями вилученого майна;
  • неспівмірне застосування заходів кримінально-правового впливу та упереджені дії (умисне порушення підслідності, безпідставні обшуки, вилучення та арешт майна, та передача його в управління АРМА);
  • втручання правоохоронців у господарські спори на одній зі сторін;
  • довготривале неприйняття правоохоронцям остаточного рішення у кримінальному провадженні;
  • бездіяльність у кримінальних провадженнях, де бізнес є потерпілою особою.

З появою Департаменту захисту інвестицій з’явились процесуальні механізми, які дозволяють швидко реагувати в ситуаціях, де є тиск на бізнес.

Наприклад, під час розгляду скарг на дії правоохоронців Бізнес-омбудсмен звертається з проханнями і рекомендаціями до Офісу Генерального прокурора. Водночас прокурори Департаменту захисту інвестицій можуть визначати процесуальне керівництво у конкретних кримінальних провадженнях за собою. Зазвичай, це відбувається у випадку незаконних дій службових осіб. Це дозволяє прокурорам здійснювати процесуальний нагляд, надавати письмові вказівки слідчому, приймати процесуальні рішення.

Окремого порядку розгляду скарг бізнесу Департаментом захисту інвестицій не існує, однак належна комунікація дозволяє контролювати стан розгляду звернення та брати у ньому участь.

Створення інституцій для захисту бізнесу показує прагнення держави до розвитку інвестиційної привабливості та підприємництва в Україні. З іншого боку, створення таких "надзвичайних" органів на центральному рівні свідчить про існування системних проблем у функціонуванні правоохоронної системи, тому  їх подолання можливе не  через точкові заходи, а через системне реформування органів правозастосування. Успішність захисту бізнесу залежить від активних дій, які дозволяють подолати тиск та втручання з боку правоохоронців, відновити права та не втратити активи.

Максим Шевердін, партнер, керівник кримінальної практики Юридичної групи LCF