Після рішення Конституційного суду України про скасування антикорупційної реформи, розмови в ЄС про запуск призупинення безвізу з Україною будуть ще голоснішими і серйознішими.
Про сказав старший аналітик дослідницького центру "Європейські цінності" в Празі Давид Стулік, коментуючи рішення КСУ і НАЗК про закриття реєстру електронних декларацій, повідомляє ТСН.
За його словами, відкат антикорупційної реформи і закриття реєстру е-декларацій політиків, чиновників і суддів ще не буде формальною причиною для початку процедури призупинення безвізу.
Експерт також стверджує, що так швидко процес не піде і не може йти, але ризики того, що процес призупинення безвізу почнеться, зростуть.
"По-перше, ЄС буде чекати на юридичні оцінки цих рішень КС. По-друге, процес запуску призупинення безвізу довгий, до нього залучені країни члени ЄС і Європейський парламент. Його ініціює Європейська комісія. І знову ж таки, без юридичних висновків це не відбудеться", — пояснив Давид Стулік.
Читайте такожГолова НАЗК натякнув на загрозу безвізу через скандальне рішення КСУ
Скандальні рішення КСУ проти антикорупціонерів
16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ.
Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
