Термінове припинення Росією бойових дій проти України є єдиним способом для Кремля "зберегти обличчя".
Про це написав голова Офісу президента України Андрій Єрмак у колонці для видання The Washington Post.
Він зазначив, що після проведення фіктивних "референдумів" на окупованих українських територіях Росія заявила про нібито готовність "відновити" переговори з Україною. Але, наголошує Єрмак, оскільки Москва хоче закінчити війну переможцем, вони не хочуть говорити про повернення Україні захоплених територій; про звільнення людей, депортованих проти їхньої волі; про виплату компенсацій за збитки, завдані війною; про угоду про видачу військових злочинців.
"Російські війська відступають. Російській промисловості не вистачає ресурсів, економіка руйнується, і термінове припинення бойових дій є єдиним способом для Росії зберегти обличчя", - пише Єрмак.
Він зазначає, що для цього Кремль готовий вдатися до ядерного шантажу, тоді як його "корисні ідіоти на Заході" все активніше закликають до миру.
"Колишні та нинішні політики та впливові бізнесмени закликають до переговорів із Кремлем нібито заради миру. Заради людства. Але не заради України чи справедливості", - пише голова ОП.
Єрмак нагадав, що російський режим вчинив найжорстокіший акт державного тероризму з часів Другої світової війни.
"Росія запустила тисячі крилатих і балістичних ракет по мирних містах - як це робили нацисти. Чи можуть громадянські суспільства на Заході прийняти режим, який вважає багатоквартирні будинки, музеї та дитячі майданчики законними цілями?.. Цинічно Росія та її західні прихильники простягають оливкову гілку. Будь ласка, не обманюйте себе: агресор не може бути миротворцем", - пише Єрмак.
Він також наголосив, що Україна не хоче війни та прагне миру, але не примусу до "миру" на умовах Росії.
"Україні потрібні чіткі гарантії, що коли Росія піде з незаконно окупованих територій, вона ніколи не повернеться. Ми вважаємо, що будь-яка угода повинна починатися з поваги до нашого права на самовизначення, непорушності нашого суверенітету та цілісності наших кордонів. Без цього європейська безпека завжди залежатиме від примх тих, хто живе в Кремлі. Дати Росії те, що вона хоче, означало б, що Захід не вивчив уроків з цієї війни", - пише голова ОП.
Війна в Україні: заклики "зберегти обличчя" Путіна
Війська РФ рано вранці 24 лютого вторглися в Україну, в тому числі з території Білорусі. Кремль не оголошував війну Україні, а назвав повномасштабну агресію "спецоперацією", спрямованою, зокрема, на "денацифікацію" і "демілітаризацію" української держави.
Президент України Володимир Зеленський розповів 13 травня, що французький президент Еммануель Макрон підштовхував його погодитися на будь-які поступки Путіну, щоб той зміг "зберегти обличчя".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відповідь на це заявити, що Путін повинен сам знайти спосіб "зберегти обличчя". А посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький відреагувавши на пропозицію Макрона наступним коментарем: "озвучувалися думки, що треба рятувати чиєсь обличчя. Нехай віддають свій Бранденбург або Піренеї".
Раніше у Центрі протидії дезінформації при РНБО України назвали імена лояльних західних "експертів", через яких РФ намагається просувати наратив про свою "неминучу" перемогу і необхідність Україні йти на поступки.
Через півроку Росія відчуває потребу в людських ресурсах для продовження війни, але Путін не відмовляється від первісного наміру окупувати всю територію України.
Тому 21 вересня президент РФ Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації в країні. За словами російського керівництва, залучати до війни проти України будуть до 300 тисяч осіб.
23-27 вересня російські окупанти провели на захоплених частинах чотирьох областей України псевдореферендуми. У Херсонській і Запорізькій - про вихід зі складу України і приєднання до Росії у Донецькій і Луганській - про приєднання до Росії. 30 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію частин чотирьох областей України.
Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй засудила спробу анексії Росією частини Східної України в ході голосування 12 жовтня. "За" проголосували 143 країни, "проти" - 5, ще 35, включаючи Індію і Китай, "утрималися".
