Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що Україна не змінюватиме закон про освіту, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в Бухаресті. Трансляція велась на сторінці МЗС України у Facebook.
«Коли закон про освіту був ухвалений, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього. Україна внесла зміни і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн», - заявив він.
Водночас, як відзначив Кулеба, Київ налаштований забезпечити імплементацію закону про освіту таким чином, щоб інтереси України та Румунії були захищені.
«Для мене румунська меншина в Україні є нашим надбанням, і тому ми працюватимемо таким чином, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому були українцями та були інтегрованими в наше суспільство», - підкреслив голова МЗС, додавши, що перехід на нову систему освіти для шкіл, зокрема з румунською мовою викладання, перенесений на 2023 рік.
«У нас ще є трохи менш як три років, щоб забезпечити адаптацію шкіл», - підкреслив голова МЗС.
Закон "Про освіту" в Україні: що відомо
- Законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
- Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.
- Венеціанська комісія, серед іншого, рекомендувала забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС представників відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню питому вагу освіти мовами меншин на початковому і середньому рівнях на додаток до навчання державною мовою; підвищити якість викладання української мови як державної; звільнити приватні школи від нових мовних вимог тощо.
- Верховна Рада, ухвалюючи закон про функціонування української мови як державної, серед іншого, продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську.
