Вчені порівняли rosehip cells з автомобільними гальмами, які можуть гальмувати там, де інші не можуть / Фото Nature Neuroscience

Біологи з Сегедського університету (Угорщина) та Інституту Аллена (США) виявили в корі головного мозку людини новий тип інтернейронів. Вчені назвали їх "клітинами шипшини" (rosehip cells). Робота опублікована в журналі Nature Neuroscience.

Як передає Naked Science, дослідники вивчали кору великих півкуль двох чоловіків, які перед смертю пожертвували тіло науці. Здійснивши секвенування РНК, вони визначили новий тип інтернейронів, в роботі яких бере участь гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) — найважливіший гальмівний нейромедіатор центральної нервової системи. Незвичайна особливість нових нейронів полягає у їхній формі. Аксони клітин шипшини закручуються на зразок троянди, що обсипалася.

Вчені помітили, що відкриті інтернейрони зв'язуються переважно тільки з одним типом клітин — пірамідальними нейронами. Пірамідальні нейрони — збудливі клітини в мозку ссавців, які в переважній кількості знаходяться в кортикальних структурах.

Відео дня

Читайте такожАлкоголь перешкоджає утворенню нових нервових клітин

Один із лідерів дослідження Габор Тамас (Gábor Tamás) пояснив, яку роль у взаємодії відіграють клітини нового типу:

«Якщо думати про гальмівні нейрони як про гальма в автомобілі, то нейрони шипшини будуть такими гальмами, які зупиняють машину тільки в певному місці, наприклад, біля продуктового магазину. Простіше кажучи, цей певний тип клітин здатний гальмувати там, де інші не можуть».

При цьому Габор Тамас зазначив, що такі нейрони виявили поки що тільки у людини; їх відрізняє певний «генний підпис». У гризунів подібних структур не зустрічали. За словами біологів, ще рано говорити про те, чи характерні вони виключно для людини; ці нейрони можуть виявитися й у приматів. У майбутньому вчені планують вивчити кору мозку людей, що страждали психоневрологічними захворюваннями. Таке дослідження допомогло б зрозуміти, наскільки достовірно моделювання цих розладів на прикладі мишей.

Як повідомляв УНІАН, раніше канадські вчені навчилися стирати погані спогади.