Вчений Хе Цьзянькуй заявив, що використав генетичний інструмент CRISPR для редагування геному дівчат-двійнят. І це викликало шквал міжнародного осуду. Його дії вчергове поставили в центр уваги етику наукових досліджень і питання про наслідки для вчених, які «пускаються берега».
Китайська академія наук зараз вивчає справу Хе. А внутрішнє урядове розслідування вже виявило численні порушення законів Китаю. Вченого звільнили з університету, в якому він працював. Але за межами цього окремого випадку, що відбувається, коли вчені не виконують міжнародні вказівки щодо етики медичних досліджень?
Читайте такожУ Китаї знайшли другу жінку, вагітну генетично модифікованою дитиною
Про це на сторінках Newsweek пишуть професор клінічної етики Університету Маккуорі Венді Роджерс і докторант Австралійського національного університету Метью Робертсон.
Автори провели дослідження цієї проблеми, фокусуючись на опублікованих дослідженнях, в рамках яких у КНР проводилася трансплантація органів. Міжнародні професійні стандарти забороняють оприлюднення результатів досліджень, в яких використовувався біологічний матеріал страчених в’язнів, які не були схвалені комітетом з питань етики і в яких донори не давали згоди на вилучення біологічних матеріалів.
Але автори виявили, до ці вимоги постійно порушуються. І світові наукові видання постійно публікують результати таких досліджень. Оцінюючи методологію, вчені перевірили 445 матеріалів про дослідження в англомовних журналах за період з січня 2000 року до квітня 2017-го. В усіх цих статтях йшлося про експерименти у Китаї за участі отримувачів трансплантованих людських органів (сердець, нирок чи легень). Всього таких пересадок було проведено 85477. Як виявилося, у 92,5% публікацій не було заявлено, чи були органи вилучені з тіл страчених в’язнів. Майже всі матеріали (99%) не повідомляли, чи давали донори згоду на видалення органів. В цей час, у 73% випадків наголошувалося, що публікація про дослідження була схвалена інституційним комітетом з етики.
Читайте такожХірург заявив про першу трансплантацію голови трупа (відео)
Широко поширені занепокоєння щодо нездатності засуджених в’язнів давати чи не давати згоду на вилучення з їхніх тіл органів у Китаї загострилися. Автори зауважують, що в судовій і правоохоронній системах країни немає запобіжників від процесуальних порушень. На додачу, зростають докази того, що збір органів не обмежується лише тими, хто був засуджений за кримінальні злочини. Частини тіла вилучають і в політичних в’язнів. Тому не виключено (але й не доведено у кожному конкретному випадку), що опубліковані дані наукового дослідження можуть містити дані, отримані від політв’язня, вбитого з метою заволодіння його органами.
В 19 статтях про дослідження до 2010 року, в рамках яких було проведено 2688 трансплантації органі. І в цих матеріалах було вказано, що донори дали свою добровільну згоду. Але у медичних колах добре знають, що програми добровільної пожертви органів після смерті в Китаї не існувало до пілотного запуску в 2010 році. Тому здається розумним припустити, що ці органи були зібрані з тіл в’язнів. І твердження про «добровільність» навряд чи варті довіри.
Читайте такожВчені знайшли новий орган у імунній системі людини
Автори наголошують, що наукові видання повинні жорстко вимагати від науковців підтвердження добровільного донорства органів, використаних у їхніх дослідженнях. І без цього підтвердження статті не повинні допускатися до публікації. Інакше у міжнародній науковій спільності складеться враження, ніби етичні норми можна ігнорувати.
