Про це повідомляють РИА Новости з посиланням на Angewandte Chemie.
Перші молекули білків та примітивні живі організми могли з'явитися не у водах первинного океану Землі, а в пересихаючих калюжах на суші, де були всі умови для їх формування.
Протягом останніх років дедалі більше еволюціоністів-біологів доходить думки, що життя могло зародитися не в океанах Землі, а на поверхні суходолу, в озерах і в жерлах гейзерів та вулканів. На користь цього говорить те, що на суходолі був присутній ряд критично важливих елементів, у тому числі молібден, бор та азот, яких було вкрай мало в "супі" первинного океану.
Ніколас Хад (Nicholas Hud) з Технологічного інституту Джорджії в Атланті (США) та його колеги знайшли ще один серйозний аргумент на користь "сухопутного" походження життя, виявивши простий природний біореактор, здатний виробляти складні білкові молекули – звичайну пересихаючу калюжу.
Як пояснюють вчені, амінокислоти вкрай неохоче з'єднуються одна з одною в "правильному" порядку, і на сьогоднішній день евоюціоністам вдавалося отримувати найпростіші молекули білків тільки в умовах дуже високих температур і тисків, не сумісних із зародженням життя.
Хад і його колеги знайшли альтернативний і більш прийнятний з точки зору еволюції життя варіант проведення цих реакцій, спостерігаючи за тим, що відбувалося у висихаючих на сонці крапельках води, насичених амінокислотами та іншими "цеглинками" життя.
Виявилося, що вже за три цикли висихання і повторного формування подібної мікро-калюжі в ній починали з'являтися примітивні ланцюжки з двох або трьох амінокислот. За 20 подібних циклів в "супі" амінокислот почали з'являтися ланцюжки з майже двох десятків ланок, які вже в принципі можуть претендувати на певну біологічну функцію в організмі.
Читайте такожВчені припустили існування життя на Марсі в покладах опала
Цілком можливо, що перші білки на Землі з'явилися схожим чином, і за кілька сотень років хімічної еволюції в подібних калюжах могли з'явитися перші ферменти, здатні копіювати себе і збирати інші молекули з амінокислот та нуклеотидів, "цеглинок" ДНК. Це дозволило життю перейти від фази РНК-світу до тієї форми, в якому воно існує сьогодні, підсумовують вчені.
