У 2013 році міжнародна група психологів показала, що люди схильні забирати з притулку собак з педоморфною експресією, — таких, що частіше піднімають внутрішній край надбрівної дуги, — ця поведінка характерна для цуценят, передає Naked Science.
Менш ясно, які риси підвищують ймовірність переваги домашніх кішок. Передбачається, що вони були інтегровані з людською спільнотою на п'ять тисяч років пізніше собак — близько 10 тисяч років тому.
Щоб з'ясувати, які особливості поведінки приваблюють людей у домашніх кішок, співробітники Університету Лінкольна та інших установ проаналізували експресію 126 кішок з 13 країн за допомогою відеороликів від власників і на Ютуб.
На основі цих матеріалів та огляду літератури автори склали систему кодування лицьових рухів кішок за аналогією з людськими. У вибірку включили представників різних порід, включаючи сфінкса, сибірську, мейн-куна, віком від двох місяців до 19 років, які демонстрували широкий діапазон поведінкових реакцій. У результаті вчені виділили 15 рухових одиниць, шість рухових дескрипторів й дев'ять дескрипторів вух.
Читайте такожВчені: кішки можуть насолоджуватися спогадами так само, як люди
Потім систему застосували на 87 кішках з трьох притулків Великобританії віком від шести місяців до 14 років. Кожну особину знімали на відеокамеру, після чого записи покадрово вивчали за критеріями рухів лицьових м'язів, поведінки, зовнішнього вигляду (у тому числі кольори шерсті), статі, віку, вокалізації й причини потрапляння в притулок. Дані співставляли з імовірністю подальшого прийняття кішки людиною. У Сполученому Королівстві діє наступна процедура прийняття безпритульної тварини: після перегляду відвідувачі подають заяву й при позитивній відповіді забирають вихованця. При цьому збір за послугу на момент дослідження складав 50-85 фунтів стерлінгів залежно від числа прийомних особин й типу майбутнього житла.
Експресія кішок слабо корелювала з тривалістю перебування в притулках. Єдиним найбільш значущим параметром, який був пов'язаний з показником, стала частота тертя об предмети. Так, тварини, які частіше терлися об іграшки або меблі, проводили в установах на 30 процентних пунктів менше часу при середньому значенні 59 днів. Більш високу ймовірність прийняття також мали самці, яких у притулках було менше, ніж самок.
На думку вчених, спостереження вказують на те, що, на відміну від собак, кішки, ймовірно, не встигли відчути сильний тиск еволюційного відбору. При цьому функції тертя точно неясні: за різними гіпотезами, з його допомогою кішки можуть мітити територію, виявляти дружелюбність або підпорядкування.
Раніше вчені з'ясували, що кішки воліють не лише насолоджуються компанією людини, а навіть вважають її важливішою від їжі, всупереч тому, що любителі собак завжди говорили любителям кішок про те, що їхні улюбленці "безмежно егоїстичні".
