Близько 41 тисячі років тому внаслідок Лашампської екскурсії - значного ослаблення магнітного поля Землі - ранні люди зіткнулися із сонячним ударом, який зіграв вирішальну роль у їхньому виживанні. Про це пише Dailygalaxy.
Нове дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Science Advances, показало, що масштабна геомагнітна подія - Лашампська екскурсія - могла безпосередньо вплинути на поведінку людей десятки тисяч років тому.
Зазначається, що в період Лашампської екскурсії магнітне поле планети втратило до 90% своєї сили, залишивши атмосферу майже без захисту від сонячного вітру й космічного випромінювання. На відміну від повних інверсій полюсів, які трапляються кожні кілька сотень тисяч років, це явище було колапсом диполя: магнітне поле розпалося на кілька слабких мініполюсів, розкиданих по всій планеті.
Через руйнування магнітосфери частинки сонця, які зазвичай відхиляє поле Землі, почали масово досягати її поверхні. Це спричинило яскраві полярні сяйва, видимі навіть далеко від полярних широт, і підвищене ультрафіолетове випромінювання. Хоча ці ефекти змодельовано на основі палеомагнітних та ізотопних даних, прорив полягає в поєднанні космічних подій з археологічними свідченнями.
Команда археологів і геофізиків проаналізувала зміни в поведінці доісторичних людей і неандертальців, які могли збігатися з часом Лашампської екскурсії. Особливу увагу приділили Європі, де ослаблення магнітного поля відчувалося найсильніше. Виявилося, що тодішні мешканці активніше почали використовувати печери для захисту від ультрафіолету.
Археологічні шари того часу містять також докази застосування одягу зі шкіри, зшитого кістяними голками. Це свідчить про адаптацію до підвищеного випромінювання шляхом захисту шкіри. Також зросло використання охри, ймовірно, як ранньої форми сонцезахисного засобу.
Хоча прямих доказів впливу випромінювання на поведінку немає, збіг у часі, географії та адаптивних змінах натякає на причинно-наслідковий зв'язок. Це відкриває нове уявлення про ранніх людей не лише як про винахідників інструментів, а й як про тих, хто зміг вижити за космічної кризи.
Науковці наголошують, що процес Лашампської екскурсії не був однією раптовою катастрофою, це радше довготривала криза - поєднання випромінювання, кліматичних коливань і міжвидової конкуренції, що разом вплинули на хід людської еволюції.
Ці висновки мають значення і для сьогодення, йдеться у публікації. З огляду на сучасну залежність від супутників, електромереж і цифрових систем, ми стаємо ще вразливішими до геомагнітних збурень. А тому досвід стародавніх людей у протистоянні космічним загрозам може підказати, як готуватися до подібних викликів у майбутньому.
Інші відкриття про минуле Землі
Як повідомляв раніше УНІАН, мільйони років тому Земля стала майже непридатною для життя. Йдеться про пермсько-тріасове масове вимирання, або Велике вимирання, що відбулося близько 252 мільйонів років тому і призвело до того, що майже всі форми життя на Землі були знищені. Науковці з'ясували, що воно було спричинене потужним виверженням вулкана на території сучасного Сибіру. Його результатом стало викидання в атмосферу величезної кількості розплавленої породи та вуглекислого газу.
Крім того, стало відомо, що в Канаді можна побачити найдревніші частини нашої планети. Учені дослідили гірські породи на півночі провінції Квебек і дійшли висновку, що вік деяких з низ становить 4,16 мільярда років, що дозволяє зазирнути аж на початок історії Землі.
