Давати особисті імена живим істотам і навіть деяким предметам видається суто людською рисою. Однак дослідження вчених свідчать, що деякі тварини, ймовірно, теж розуміють концепцію імен та звертаються один до одного саме на ім’я. Про це в авторській статті для Forbes пише американський еволюційний біолог Скотт Треверс.
Він зазначає, що дельфіни, які і без того вважаються одними з найрозумніших істот на планеті після людей, здатні видавати досить багатий репертуар звуків від клацання до високочастотного свисту. І схоже, що деякі комбінації звуків дельфіни використовують саме так, як ми використовуємо імена.
Треверс посилається дослідження 2006, 2013 та 2023 років, в яких вчені аналізували саме цей аспект комунікації дельфінів. Дуже показовою знахідкою стало те, що дельфіни не просто видають власні унікальні комбінації звуків, але й можуть копіювати характерні свисти інших. При цьому дельфіни так само реагують на ці звуки, якщо вони були записані людьми і потім відтворені через технічні засоби.
Разом з тим Треверс зауважує, що мова дельфінів за своєю будовою зовсім не схожа на людську, тож порівняння концепцій людських імен з іменами дельфінів є трохи умовною.
"Свист дельфінів не структурований в алфавітному чи символічному порядку; він не використовується та не сприймається сентиментально чи значущо так само, як наш. Тим не менш, дані свідчать про те, що використання ними характерних свистів є референційним: крик одного дельфіна може представляти цю особину для іншого, так само, як ви б використовували чиєсь ім'я, щоб звернутися до нього в розмові", – пише науковець.
Ключова відмінність в людських та дельфінячих іменах полягає в тому, як саме ці імена виникають. У нас батьки дають дитині ім’я, що складається з умовно "випадкової" комбінації звуків. У дельфінів все інакше. Кожен дельфін самостійно розвиває свій власний голосовий "підпис" в процесі дорослішання та набуття соціального досвіду. І ось цей "підпис", який можуть використовувати інші дельфіни, і є чимось на кшталт імені.
Інші цікаві наукові публікації
Як писав УНІАН, муркотіння домашніх котів є значно більш унікальним та особистим, ніж нявкання, яке сильно змінюється залежно від контексту. Вчені з’ясували, що хоча обидва типи звуків містять індивідуальні особливості, муркотіння залишається унікальним для кожної кішки й майже не варіюється, тоді як нявкання в процесі одомашнення стало надзвичайно гнучким і різноманітним.
Також ми розповідали, чому клімат Землі радикально змінився за останні 60 мільйонів років – від надзвичайно теплого клімату доби динозаврів до сучасного холоднішого стану. Вчені припускають, що ключову роль у цьому процесі стало значне зниження концентрації кальцію в океані, що запустило глобальну ланцюгову реакцію.
