Перемовини України з Польщею про легалізацію пам‘ятників, споруджених без дотримання чинного законодавства, тривали щонайменше від 2014 року. Сторони домовилися не чіпати монументи, однак на польській території цією домовленістю знехтували - з 2014 до 2017 року там відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам‘яті, в тому числі - на могилах.
Читайте такожЗакон про заборону "бандерівської ідеології" може спровокувати антиукраїнські заяви в Польщі - В'ятровичПро це заявляє очільник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, передає ТСН.
"Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об‘єднання. Попри це, правоохоронні органи Польщі не виявили винуватців, пам‘ятників не відновили, влада не засудила вандалізму", - наголосив він.
Також науковець нагадав, що 2017 року сталося чотири акти плюндрування польських пам‘ятників в Україні.
"Усіх їх засудили як представники влади, так і громадсько-політичних сил (включно з націоналістичними). Врешті всі чотири місця (в тому числі нелегалізовані) відновлено зусиллями української сторони", - додав В'ятрович і зазначив, що українська сторона висунула вимогу симетричного відновлення українських пам‘ятників, однак цього не відбулося.
"Навпаки: напередодні відзначення 70 роковин акції "Вісла" з трансляцією в прямому ефірі знищують український пам‘ятник на цвинтарі у Грушовичах. Акт вандалізму - в тому числі і над державним гербом України - схвалили в заявах польські Міністерство культури та Інститут національної пам’яті", - нагадав В'ятрович.
Він наголосив, що зміни до закону про Інститут національної пам‘яті ставлять крапку в можливості історичного діалогу, оскільки запроваджують кримінальну санкцію за висловлення позитивних оцінок частини з української історії. На зустрічі віце-прем‘єрів держав з українського боку до проблем, які порушувалися раніше (відновлення пам‘ятників, зняття заборони в‘їзду відповідальним особам з України) додалося застереження про необхідність змінити закон, який не лише спиняє діалог істориків, але й ставить під загрозу права всіх українців у Польщі, розповів В'ятрович.
"Тобто, в результаті польських ініціатив, ми опинилися вже десь на мінус третьому поверсі, в порінянні з минулим роком. А з польського боку звучить "наївне" здивування "чого не вдалося домовитися з питання відновлення місць пам‘яті та пошуково-ексгумаційних робіт?" - зауважив науковець.
"... йдучи на переговори ставимо перед собою два завдання: вирішення проблеми і збереження нормальних стосунків із візаві. Схоже, жодне з цих завдань не є важливим для тих, хто сидять навпроти нас за переговорним столом", - підсумував він.
Як повідомляв УНІАН, 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин. Згідно з першою, до відповідальності притягуватимуться усі, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом. У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, наприклад, "приписують польському народу або державі відповідальності або співучасті у злочинах, скоєних Третім рейхом". 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав цей закон.
