Суд присяжних італійського міста Павія оприлюднив мотивувальну частину вироку бійцю Національної гвардії України Віталію Марківу.
Як повідомляє Радіо Свобода, вирок міститься на 176 сторінках.
Присяжні вважають, що Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов’янська.
Судді вважають, що обвинувачуваний 24 травня 2014 року був на горі Карачун, зі своєї бойової позиції бачив фабрику Zeus Ceramica і мав гарний візуальний контроль залізниці, біля якої у рову загинули італієць-фотограф Роккеллі й росіянин Андрій Миронов.
На думку суддів, перебіг подій був таким, як повідомив Марків журналістці Іларії Морані, статтю якої в газеті Corriere della Sera судді називають «зізнанням солдата та важливим елементом доказової бази обвинувачення». Як відомо, сторона захисту вважає публікацію «вільною неправдивою інтерпретацією телефонної розмови», що відбулася між Марківим та італійськими журналістами.
«Марків, виконуючи повноваження керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів у напрямку потяга, почав діяти, «стріляючи в усе, що рухалося в радіусі двох кілометрів», і як виглядає, це була звичайна практика спільних воєнних дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)», – сказано у вироку.
Як стверджують судді, «сам обвинувачуваний підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі сепаратистів, було нормальним підозріло спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію сепаратистам». Таким чином, йдеться у документі, використовуючи АК74 (автомат Калашникова), обвинувачуваний брав участь у першій стрілянині проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.
«Не змігши сягнути цілі (журналістів) за допомогою автомата Калашникова, він продовжував відстежувати їх через оптичний прилад зброї… Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив війську координати жертв, допомагаючи скерувати вогонь у їхньому напрямку. Внаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон отримав поранення в ногу, а для Роккеллі та Миронова вони стали смертельними», - так відтворили перебіг подій присяжні судді.
Суд присяжних Павії наважився стверджувати що, «Марків виконував явно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конвенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни». Документ забороняє насильство стосовно осіб, які прямо не залучені до конфлікту, включно із журналістами, котрі висвітлюють події на війні, нагадують присяжні.
Адвокати нацгвардійця наполягають, що постріли лунали з боку проросійських бойовиків, а Марків, будучи у дружніх відносинах з журналістами, не міг умисно сприяти убивству іноземних репортерів.
Судді відкинули аргументи сторони захисту, вказавши що не були надані вагомі документальні докази або свідчення, які б спростовували причетність солдата до інциденту. Свідчення українських військових на процесі названі непевними, суперечливими. Описуючи у мотивувальній частині місце трагічної події, судді, як і в матеріалах досудового слідства, продовжують говорити про інцидент «за умов громадянського конфлікту в Україні, де урядові війська протистояли проросійським сепаратистам».
Провідними свідками судді назвали француза Ругелона – «надійний свідок» та італійку Морані – «журналістку-професіонала».
Захисники Марківа вважають фоторепортера Ругелона «не стільки свідком, як потерпілим», а журналістку Морані такою, що «з метою розголосу значно перебільшила і перекрутила почуту від солдата інформацію».
Сторона захисту вивчає мотивувальну частину вироку і протягом наступних півтора місяці має час на подання апеляції. Італійські адвокати Марківа та українська сторона після оголошення вироку у липні заявили про намір оскаржувати рішення Павії в Апеляційному суді Мілана.
У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що працюють над перекладом вироку Марківу й пообіцяли докласти зусиль до звільнення нацгвардійця, сказано на сторінці МВС у Facebook.
Нагадується, що 30-річний Марків з подвійним українсько-італійським громадянством понад 2 роки утримується у міланській в’язниці.
Як повідомляв УНІАН, заступника командира взводу першого батальйону оперативного призначення Національної гвардії імені Кульчицького старшого сержанта Марківа затримали 30 червня 2017 року в Італії за підозрою у вбивстві Роккеллі та його російського колеги Миронова під Слов'янськом 24 травня 2014 року.
За даними українського слідства, загибель двох журналістів сталася внаслідок артобстрілу з боку російсько-терористичних військ. У Нацгвардії наголошували, що у 2014 році в батальйоні імені Кульчицького в наявності не було жодного міномета.
12 липня 2019 року Марківа в Італії засудили до 24 років ув'язнення. Рішення суд оголосив без мотивувальної частини. Також Марківа зобов'язали виплатити компенсацію родині загиблого.
13 липня адвокат нацгвардійця Рафаеле Дела Валле припустив, що рішення за апеляцією на вирок Марківу можуть ухвалити наступного року.
Президент Володимир Зеленський доручив керівництву МЗС та Генпрокуратури терміново зайнятися питанням повернення Марківа на батьківщину.
