Фото УНИАН

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології разом з російською недержавною дослідницькою організацією "Левада-Центр".

Як зазначається у прес-релізі за результатами опитування, думки українців щодо Росії поділилися майже навпіл: майже однакова кількість тих, хто добре ставиться до Росії (42%), та тих, хто ставиться погано (43%), різниця статистично не значуща.

При цьому до росіян (мешканців Росії) позитивно ставиться 67%, а до керівництва Росії – 8% українців.

Відео дня

Згідно з даними паралельного дослідження КМІС та «Левада-Центру», ставлення українців до Росії та росіян до України покращилося. Проте ставлення українців до Росії залишається кращим, ніж ставлення росіян до України.

Читайте такожВступ до НАТО підтримують майже 44% українців - опитування

В ході дослідження українців запитали: «Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?», а росіянам - «Як Ви загалом зараз ставитеся до України?».

У прес-релізі зазначається, що ставлення українців до Росії є кращим, ніж ставлення росіян до України (така ситуація зберігається за весь період спостережень з 2008 року, крім вересня 2015 року, коли різниця у ставленні була незначуща).

В Україні добре ставляться до Росії 42% опитаних (у лютому 2016 р. було 36%), в Росії до України – 39% (у лютому 2016 р. було 27%). Тобто кількість позитивно налаштованих росіян до України на 3 відсоткових пункти менше, ніж українців – до Росії.

Порівняно з лютим 2016 року, кількість негативно налаштованих до Росії українців зменшилася на 4 відсоткових пункти (з 47% в лютому 2016 р. до 43% у травні 2016 р.). В Росії ця кількість становить 47%, і це на 12 пунктів менше, ніж було у лютому 2016 року (59%).

Читайте такожСоціолог розповів, скільки українців згодні на "російський Крим"

Порівняно з лютим 2016 року суттєво збільшилася кількість позитивно налаштованих до Росії у Західному (з 21% до 28%), Центральному (з 29% до 39%) та Південному регіонах (з 44% до 54%). У Східному регіоні навпаки – кількість зменшилася на 4 відсоткові пункти (з 55% до 51%), що пов’язано з тим, що у травні (на відміну від лютого) соціологи не змогли опитати населення неконтрольованої частини Донбасу.

Аналогічні зміни в регіонах відбулися й стосовно негативного ставлення до Росії. В Західному регіоні негативне ставлення зменшилося на 4 відсоткові пункти (з 65% до 61%), в Центральному регіоні така сама тенденція – на 8 пунктів (з 55% до 47%). У Південному регіоні негативне ставлення до Росії зменшилося на 10 відсоткових пунктів (з 42% до 32%). Єдиний регіон, де негативне ставлення збільшилося, – Східний (з 22% до 28%) знов таки через відсутність у вибірці населення неконтрольованої частини Донбасу.

Ставлення до керівництва Росії суттєво диференційовано за регіонами: на Заході до нього позитивно ставляться менше 2%, в Центрі – 6%, на Півдні – 16%, на Сході (без Донбасу) – 11%, на контрольованій частині Донбасу – 23%.

Читайте такожБільшість українців ставляться до внутрішніх переселенців з Донбасу та Криму позитивно або нейтрально - опитування

КМІС провів опитування з 19 по 31 травня. Методом особистого інтерв'ю було опитано 2014 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Дані щодо ставлення окремо до росіян, окремо до керівництва Росії отримані в дослідженні для одного із клієнтів і оприлюднюються з його дозволу. Дослідження проводилося з 13 по 18 травня. Методом особистого інтерв'ю опитано 2039 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім Криму) за 4-ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

«Левада-центр» проводив опитування 27-30 травня за репрезентативною всеросійською вибіркою міського та сільського населення серед 1600 осіб у віці 18 років і старше у 137 населених пунктах 48 регіонів країни. Дослідження проводилося вдома у респондента методом особистого інтерв'ю.