Як повідомляє кореспондент УНІАН про це вона сказала сьогодні у Чернігові, спілкуючись із медиками.
За словами Супрун, реформування сфери медицини має відбутися до 2019 року. І до цього часу деякі заклади, зважаючи на конкурентні умови та відмову від фінансування ліжко-місць, можуть отримувати менше коштів, ніж потрібно для забезпечення їхньої діяльності.
"Ми не закриватимемо лікарні, які не будуть отримувати достатньо фінансування через державне страхування, а перепрофільовуватимемо в інші заклади", - запевнила Супрун.
Вона уточнила, що такі медзаклади можуть бути перепрофільовані у хоспіси, будинки для літніх людей чи інтернати для людей з особливими потребами.
З таким підходом погодився присутній на зустрічі голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч. Він зауважив, що на Чернігівщині за результатами проведення адміністративно-територіальної реформи буде створено 5 повітів і, відповідно, 5 госпітальних округів. Зараз в області працюють 22 центральні районні лікарні.
Читайте такожСімейні лікарі отримуватимуть більше грошей за лікування дітей та літніх людей – МОЗ
"Закривати ніхто нічого не буде. Але лікарні забиті літніми людьми, які приїхали перезимувати. Райлікарні на 60% надають соціальні послуги", - сказав Куліч.
Натомість оптимізувати роботу медичних закладів, за його словами, немає можливості. Він навів приклад, що коли йшлося про об'єднання у місті Прилуки міської та районної лікарень, то головні лікарі висловили протест, підключили до вирішення цього питання народних депутатів, і районна рада не проголосувала за відповідне рішення.
Як повідомляв УНІАН, уряд України планує розпочати реформу охорони здоров'я на початку 2017 року і завершити до 2020 року.
З 2017 року планується здійснити ряд кроків: реформувати первинну медичну допомогу і створити засади для розвитку сімейної медицини; запровадити референтні ціни на ліки та механізм часткової компенсації вартості ліків від певних видів захворювань; затвердити протоколи лікування і впровадити елементи страхової медицини.
В Україні вже почав впроваджуватися принцип «гроші ходять за людиною», який спрямований не на утримання певної кількості лікарняних ліжок, а на фінансування послуг, що надаються пацієнтам.
