Заява офіційного представника Міністерства закордонних справ Російської Федерації Андрій НЕСТЕРЕНКА про те, що попри велику чисельність українців, які проживають на території РФ, звернень щодо запровадження повноформатних українських шкіл з боку батьків і громадських організацій до органів управління освітою практично не надходить, не відповідає дійсності.
Про це йдеться в переданому УНІАН коментарі речника МЗС України Василя КИРИЛИЧА щодо стану забезпечення культурно-освітніх прав українців у Російській Федерації.
У коментарі зазначається, що питання дотримання культурно-освітніх прав українських національних громад за кордоном постійно перебуває у полі зору МЗС України, а особливу увагу в міністерстві приділяють Росії, де проживає найчисленніша українська діаспора. У зв’язку з чим вітчизняне зовнішньополітичне відомство не може залишити без уваги оприлюднену 27 квітня відповідь офіційного представника МЗС РФ А.НЕСТЕРЕНКА на запитання ЗМІ щодо гуманітарних прав українців Росії.
МЗС України, за словами В.КИРИЛИЧА, вітає сам факт того, що російське зовнішньополітичне відомство приділило увагу питанню, яке має велике значення для всього комплексу двосторонніх відносин, і яке українська сторона регулярно порушує під час міждержавних переговорів та консультацій на різних рівнях.
Водночас, вважають в Україні, змальована в коментарі офіційного представника МЗС РФ картина повної вирішеності проблеми доступу української громади Росії до отримання освіти рідною мовою не відповідає дійсності. “Наведені цифри та факти, створюючи штучне враження нібито безхмарності українського національно-культурного розвитку в Росії, натомість потребують уважного аналізу та виваженої оцінки. А окремі згадані відомості не відповідають реальному стану справ”, - йдеться в коментарі.
Зокрема, у Москві, де, за твердженням МЗС РФ проживає найбільша кількість етнічних українців (понад чверть мільйона мешканців), немає жодної середньої освітньої школи з українським етнонаціональним компонентом чи викладанням української мови з першого по одинадцятий клас. 2008 року був ліквідований єдиний Український освітній центр, що діяв при московській загальноосвітній школі № 124.
Таким чином, зазначає речник МЗС, українці Москви залишилися без освітнього осередку, який офіційно діяв понад 10 років. На сьогодні в російській столиці не лише молодші представники української громади, але навіть діти громадян України, що тимчасово працюють у різних секторах економіки міста, не мають можливості вивчати українську мову, що створює їм серйозні проблеми для продовження освіти після повернення на Батьківщину.
В українському МЗС наголошують, що далеко не вирішеними залишаються такого змісту питання не тільки в столиці, а й у багатьох регіонах РФ, на що, зокрема, вказують представники української громади в Росії. Так, у публікації „Песимістичні роздуми воронезького українофіла”, яка розміщена на сайті діаспори українців в Росії „Кобза”, зазначається, що у регіонах РФ місцева влада не виявляє зацікавленості до збереження української мови, культури і традицій.
”Викликає здивування позиція російської сторони з питання доцільності відкриття середньоосвітньої школи з повним циклом викладання українською мовою”, - зазначив В.КИРИЛИЧ. При цьому він зауважив, що посилання на відсутність відповідного попиту з боку російських українців не відповідає дійсності.
За його словами, також не можна ігнорувати той факт, що українці становлять другу за чисельністю національну меншину в Російській Федерації, що не тільки дозволяє, а й зобов’язує українську сторону у переговорах з російськими партнерами виходити з міжнародно визнаного принципу повної взаємності при обговоренні даної проблематики та відкидати будь-які претензії на “особливість” питання доступу до навчання російською мовою на українській території.
У вітчизняному МЗС наголошують, що стан забезпечення культурно-освітніх прав українців у РФ і росіян в Україні досліджувався в обох країнах в березні-квітні цього року Верховним комісаром ОБСЄ з питань національних меншин К.ВОЛЛЄБЕКОМ. У цьому контексті, вважають українські дипломати, подібні коментарі офіційного представника МЗС РФ до оприлюднення підсумків проведеного дослідження не можуть сприйматися інакше, як спроба здійснення впливу на позицію Верховного комісара ОБСЄ з даного питання.
