Українці масово виїжджають за кордон, фото venividi.ru

Більше 80% українських студентів гострять лижі на працю за кордоном – такі вражаючі дані українсько-польського соціологічного дослідження. Раніше кращого життя шукали здебільшого науковці або малокваліфіковані робітники. Тепер більшість українських гастарбайтерів – студенти, які після закінчення вишів мали би внести свою частку у перетворення України на нову, справді європейську державу.

Як пише ТСН.ua, експерти вважають, що якщо ситуація не зміниться, за рік-два цвіт нації цвістиме на користь інших держав.

"Якщо в перші 10-15 років Україна втрачала інтелект нації, коли мігрували вчені, професіонали, то тепер масово шукає заробітку за кордоном молодь. Відтак країна втрачає золотий генофонд", – прокоментував заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк дані соціологічного дослідження. Колишній заступник міністра соціальної політики, нині експерт Центру Разумкова Павло Розенко зазначає, що Україна є унікальною країною. Бо проблеми безробіття як такої у нас немає - робота в країні є. Але робота і працевлаштування не виконує своє основної функції. "Робота в Україні не захищає людей від бідності. Біля 24% сімей, де обидва члени сім'ї працюють, знаходяться за межею бідності. А при народженні дитини кількість сімей за межею бідності ще більше зростає. Сьогодні в Україні працювати не означає забезпечувати свою родину і взагалі мати якусь перспективу в нашій державі", - сказав Розенко.

Відео дня

Відсутність перспективи – саме це називають молоді українці причиною для того, аби поїхати з України. Виходячи зі стін альма-матер, більшість з них розуміє, що гарна освіта (іноді і вітчизняна, і зарубіжна), знання кількох іноземних мов не дають гарантії отримати нормальну роботу і гідну зарплату.

Тож вчорашні студенти беруть квиток в один кінець до однієї з країн Євросоюзу, США чи Канади.

Роки навчання, професійні навички і знання іноземних мов не гарантують українській молоді гідної роботи, зазначає Павло Рощенко. За його словами, ризики тут ще збільшуються тим, що держава не захищає ринок праці. Людина, яка хоче працювати за кордоном, абсолютно спокійно може поїхати і знайти роботу. А українська молодь, яка знається на сучасних комп'ютерних технологіях і володіє кількома іноземними мовами, є абсолютно конкурентоздатною на закордонних ринках праці. "Враховуючи те, що вони готові працювати за меншу заробітну плату ніж та, яка існує в економіках розвинених країн, західним роботодавцям вигідно залучення наших розумних, кваліфікованих спеціалістів", - зазначив Розенко. Він прогнозує, що якщо за рік-два держава не знайде адекватних заходів для захисту трудового потенціалу - через збільшення заробітної плати, введення програм доступного житла, систему підтримки молодих сімей, результати будуть невтішними. "Україна постане перед новою хвилею втрати трудового потенціалу, втрати людей, втрати громадян України, які б мали працювати тут. Ми будемо втрачати не низькокваліфіковану робочу силу, а якраз у черговий раз відчуємо сплеск "відтоку мізків" – науковців, висококваліфікованих людей, студентів, молоді, які мали б стати основою майбутнього нашої держави", - зазначає він.