Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав під час прес-конференції член робочої групи з доопрацювання Закону «Про засади державної мовної політики», професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Василенко.
Він відзначив, що у новій редакції «юридично дефектного» закону, який відтепер пропонується назвати законом «Про порядок застосування мов в Україні», видалені всі положення, що стосувалися принципу мовного самовизначення.
«Такого принципу немає ніде в міжнародних документах», - сказав експерт і додав, що такий принцип у жодній країні не застосовується щодо державної мови, яка є обов’язковою для використання державними чиновниками при виконанні службових обов’язків.
«Вдома, при спілкуванні на вулиці і тому подібне – будь ласка, хоч турецькою, хоч арабською Азаров може говорити. Але коли він виконує функції прем’єр-міністра, то він мусить говорити згідно зі ст. 10 Конституції України», - зауважив В.Василенко.
Також в новому законопроекті зафіксовано та відкориговано визначення термінів «державної мови», другий термін «регіональної мови або мови меншин» і «рідної мови».
Як повідомив В.Василенко, перелік регіональних мов у новому законопроекті лишається таким, як і був, викреслили лише русинську мову, яка є діалектом української.
Крім того, було запроваджено принцип мовного самовизначення окремих населених пунктів, а не територій, як це зазначено у діючому законів.
А замість 10% до 30% підвищено потрібну кількість осіб, які проживають на певній території, для запровадження там регіональної мови.
У свою чергу завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк висловив переконання, що діючий закон «писався під російську мову» і що у ньому є принципово неприйнятні речі і багато юридичного браку, тому його просто необхідно змінювати.
Також Б.Ажнюк наголосив, що чинний закон зменшує рівень мотивації для вивчення української мови.
«Нова редакція кардинально покращила закон, але деякі «родинні плями» вона не могла, мабуть, цілком прибрати», - констатував він і додав, що регіональні мови все ж проводять певні кордони в межах держави і створюють мовні резервації.
Довідка УНІАН. 3 липня Верховна Рада України прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнятий з істотними порушеннями.
Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, не менш як 10% жителів яких говорять цією мовою.
10 серпня закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності.
При цьому Президент Віктор Янукович 8 серпня відразу після підписання цього резонансного закону створив робочу групу з його доопрацювання.
За даними ЗМІ, 12 жовтня ця робоча група затвердила законопроект про внесення змін до мовного закону, а також проект концепції держпрограми щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
Згідно з поправками, українська мова наділяється небувалими правами, а частка її присутності в ефірі збільшується до 75%. При цьому ускладнюється процедура визнання мов нацменшостей регіональними - це допускається лише в тому разі, якщо її носіями є не менш як 30% жителів певної території.
У свою чергу автори діючого закону вважають, що робоча група перевищила повноваження, розробивши абсолютно новий документ, який у разі його ухвалення може "призвести до громадянської війни".
